Якщо Штати не допоможуть. Що може Україна без фінансової підтримки Америки?
Відповідно до презентованого урядом проєкту бюджету на наступний рік, Україна очікує отримати від партнерів приблизно стільки ж, скільки й цього року – 42,8 млрд дол. Однак на відміну від попереднього “воєнного” бюджету, наразі український уряд не відчуває, що ці кошти гарантовано надійдуть.
Чи не під найбільшим питанням – надходження фінансової допомоги від США. Від американців уряд очікує отримати близько 13 млрд дол. Проте чим менше часу залишається до президентських виборів у Штатах, тим більш політизованим стає питання підтримки України, в тому числі фінансової.
Що робитиме українська влада, якщо їй не вдасться домовитися про отримання цих коштів?
Життя з дефіцитом
Вже два роки Україна живе в умовах мега-дефіциту державних коштів, який компенсують західні партнери. Більшість обсягів фінансування від них надходить у вигляді кредитів, хоча й на дуже пільгових умовах. Така ситуація зберігатиметься й у 2024 році. Принаймні, про це свідчить проєкт бюджету на наступний рік, який Кабінет міністрів 15 вересня вніс до Верховної Ради.
Обсяг дефіциту держбюджету у наступному році очікується на рівні майже 1,6 трлн грн – п’ята частина від прогнозного ВВП. І це за умови, якщо оптимістичні очікування уряду щодо зростання економіки у 2024 році на 5% справдяться.
Отже, Україна вкрай залежна від коштів партнерів, які надходять в країну із певними застереженнями. Одне з ключових – уряд не може витрачати їх на війну. Усі військові видатки Україна може покривати виключно власними коштами.
Міністр фінансів Сергій Марченко: США комфортніше давати нам зброю, HIMARS, ракети – що завгодно, але не гроші
Найбільшими зовнішніми донорами України є США, ЄС та МВФ. Крім цього Мінфін залучає кошти від урядів Канади, Японії, Великої Британії, Німеччини та низки інших країн. Вони є значно меншими у порівнянні з фінансовою підтримкою ключових донорів.
Цьогоріч найбільше коштів Україна отримала від Євросоюзу. Саме їхні гроші мають стати головним джерелом покриття бюджетного дефіциту і наступного року. Проте у 2022-му найбільше фінансової підтримки країна отримала від США.
На 21 вересня Штати були найбільшим донором українського бюджету: за час великої війни вони перерахували сумарно 21,75 млрд дол – що більше, ніж ми отримали від ЄС (близько 21 млрд дол).
Особливістю фінансової допомоги США є те, що вона надходить у формі грантів, тобто безповоротної допомоги. Гроші від інших партнерів українцям рано чи пізно доведеться повертати.
“За допомогою лише грантових коштів, які надходили протягом восьми місяців 2023 року профінансовано 13% видатків державного бюджету, які за цей період сягнули 2,4 трлн грн. Тому допомогу від США переоцінити складно. У 2023 році Україна очікує отримати 9,9 млрд дол грантової допомоги від США”, – пояснюють у Центрі аналізу публічних фінансів Київської школи економіки (КШЕ).
Допомога під питанням?
До великої війни не була готова не лише наша країна, але й весь цивілізований світ. Тому торік уряду було набагато важче отримувати допомогу від партнерів: у бюджетах цих країн ніхто не закладав десятки мільярдів доларів фінансової підтримки України.
У періоди, коли зовнішнє фінансування затримувалось або уряду просто не вдавалося про нього домовитися, на допомогу доводилося приходити Нацбанку. У 2022 році НБУ “надрукував” 400 млрд грн для фінансування бюджету, що призвело до послаблення гривні та збільшення темпів інфляції.
Але наприкінці минулого року урядовці почали випромінювати більше впевненості, зокрема щодо фінансування видатків 2023 року. Владі вдалося домовитися з партнерами не лише про отримання необхідного на цей рік фінансування, але й зробити так, аби кошти надходили за графіком. Саме через це протягом цього року не виникало потреб просити НБУ друкувати гривні.
Наразі, коли Мінфін працює над бюджетом 2024-го року, уряд не може похизуватися тією ж впевненістю, яку мав рік тому. Для отримання необхідного фінансування Україні доведеться докладати більше зусиль, переконуючи партнерів у безальтернативності підтримки боротьби з Росією.
У проєкт бюджету на 2024-й рік уряд закладав отримання Україною від партнерів 42,8 млрд дол, що на 500 млн дол більше, ніж цьогоріч. Як зізнаються самі урядовці, джерела цього фінансування вирішили просто скопіювати з плану 2023 року. Гарантій надходження цих коштів немає.
Наприклад, наступного року Україна від ЄС очікує отримати 18 млрд євро. Проте співрозмовники ЕП, дотичні до переговорів з партнерами, зазначають, що наступного року Єврокомісія розраховувала виділити лише половину цієї суми.
Другий бюджет війни. Звідки Україна братиме гроші у 2024-му. Аналіз проєкту
Проблемним може виявитися й залучення коштів від МВФ. У домовленостях з фондом закладався сценарій, за якого активні воєнні дії триватимуть до середини 2024 року. Виходячи з цих параметрів МВФ очікує, що, наприклад, видатки оборони у наступному році будуть меншими, ніж цьогоріч, а не на такому ж рівні, як закладено у проєкт держбюджету.
Немає твердих гарантій щодо отримання фінансування і від США, де у 2024 році відбудуться вибори президента. Вже зараз питання підтримки України починає набувати у Штатах політичного характеру. Деякі політики намагаються завоювати прихильність електорату, просуваючи ідею перенаправити кошти з підтримки України на вирішення “більш нагальних” внутрішніх проблем.
Найбільше скепсису щодо продовження надання військової та фінансової допомоги Україні чути від представників Республіканської партії, зокрема прихильників Дональда Трампа. Останній не раз заявляв, що, у разі обрання на посаду президента США, “зупинить війну Росії проти України за добу”.
Навіть ті американські політики, які раніше висловлювалися за допомогу Україні, починають змінювати свою риторику. “Серед тих, хто підтримує допомогу Україні, зростатиме кількість голосів, які будуть казати, що дали вже достатньо і що, можливо, потрібно війну закінчувати, шукати мирні шляхи, починати переговори. Мовляв, українська армія не може звільнити всі окуповані землі, скільки б допомоги не надавали США”, – пояснює директор Центру міжнародних досліджень Володимир Дубовик.
Наразі під питанням не лише фінансова допомога від США на 2024 рік, але й на завершення поточного. Фінансовий рік у Штатах закінчується 30 вересня і з 1 жовтня має діяти наступний бюджетний період. Але американські парламентарі так і не спромоглися ухвалити бюджет наступного року.
У такій ситуації Конгрес США має ухвалити так званий проміжний бюджет, який діятиме до моменту ухвалення повноцінного кошторису. У цей документ закладено і фінансову допомогу для України на суму близько 3,3 млрд дол до кінця 2023 року.
Переконати конгресменів до Вашингтона приїхав особисто президент Володимир Зеленський, який у розмові з лідерами Демократичної та Республіканської партій заявив, що “якщо ми не отримаємо допомоги, то програємо війну”. Але ці слова не змінили думку лідера республіканців Кевіна Маккарті, який пропонує витрачати американські кошти на боротьбу з нелегальними мігрантами.
Чи все так погано?
Поки що, попри перетворення питання допомоги Україні у політичні дебати, в обох палатах американського парламенту та у двох партіях все ще достатньо тих, хто й надалі підтримуватиме допомогу українцям у боротьбі з агресором.
“Обережний прогноз: виділення додаткової допомоги Україні пройде голосування Конгресу. Трампісти все ж таки не становлять чіткої більшості серед республіканців. Враховуючи те, що переважна більшість демократів проголосують “за” допомогу, а республіканці будуть розділені, то необхідна кількість голосів знайдеться”, – вважає Дубовик.
У виділення коштів США вірять й економісти, хоча і не виключають виникнення проблем. “Базовий сценарій передбачає, що допомога надходитиме регулярно, хоча можливі певні затримки, зважаючи на швидкий початок політичного виборного циклу у США. Завжди є ризики відтермінування чи припинення допомоги, про які потрібно пам’ятати, проте ймовірність реалізації цих ризиків не видається високою”, – вважає голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.
Почути кожного. Зеленський зустрівся з “неолігархічним” бізнесом. Про що домовилися?
Крім цього, формат допомоги США на 2024 рік досі остаточно не визначений, попри те, що українські урядовці вже заклали її у проєкт бюджету. “Виглядає так, що про повне припинення фінансування (від США) у 2024 мова не йде. Є питання щодо того, наскільки великим буде пакет допомоги; чи буде він грантовим, чи кредитним; якими будуть умови його отримання і чи узгоджуватимуться вони з умовами програми МВФ та EU facility“, – каже економіст Центру економічної стратегії Максим Самойлюк.
Що буде, якщо кошти все ж не надійдуть?
Епопея навколо проміжного бюджету США доводить, що Україні потрібно бути готовою до того, що ухвалення повноцінного американського бюджету на 2024 рік з фінансовою та військовою допомогою, супроводжуватиме низка ризиків. Найгірший з них – суттєво менша сума фінансування, несистемність виділення коштів або навіть повна їх відсутність.
Український уряд вже заклав близько 13 млрд дол фінансової підтримки від США наступного року. Ці кошти мали б профінансувати левову частку соціальних видатків, видатків на забезпечення медицини чи освіти. Якщо ж вони не надійдуть, то знайти їм заміну буде вкрай складно.
“Отримати додаткові кошти від інших країн видається досить проблематичним, адже для цього потрібно проводити довготривалі перемовини. А у більшості випадків потенційні джерела допомоги вже відомі заздалегідь і вивчаються на стадії розроблення бюджету”, – наголошують у КШЕ.
Відтак, шукати заміну доведеться на внутрішньому ринку. “Якщо Україна не отримає ці кошти і не знайде альтернативні джерела від міжнародних партнерів, єдиним виходом буде інтенсифікація залучень з внутрішнього ринку. Це, скоріш за все, буде відбуватись за рахунок адміністративних рішень зі сторони НБУ, таких як подальше підняття рівня обов’язкових резервів і можливість їх покриття за рахунок купівлі ОВДП”, – вважає молодший економіст Dragon Capital Дмитро Тараненко.
Борг перед Китаєм, чорна діра в “Нафтогазі” та неринкові тарифи. Мінфін б’є на сполох щодо браку коштів
Та найімовірнішим джерелом внутрішніх запозичень може стати сам Нацбанк, якому знову доведеться рятувати бюджет емісійною гривнею. “Можна упевнено говорити, що за відсутності допомоги від США нам не уникнути емісійного фінансування дефіциту бюджету у значних обсягах”, – каже Ваврищук.
Свій план дій на випадок реалізації найгіршого сценарію озвучили у Бюджетному комітеті Ради. “У такому разі ми будемо робити секвестр бюджету. Як було на початку повномасштабного вторгнення. Ми робили два великих секвестри і скоротили видатки на майже 200 мільярдів гривень. Тобто, по всій необоронній сфері будуть скорочуватися видатки. Іншого шляху немає”, – відповіла ЕП голова комітету Роксолана Підласа.
Попри те, що в умовах воєнного стану бюджет передбачає лише фінансування найбільш необхідного, місце для маневру все ж залишається. Зокрема, під скорочення можуть потрапити видатки на підтримку економіки на рівні близько 30 млрд грн.
Також Рада може скоротити зарплати у державному секторі. Щоправда, якоїсь значної економії це не дасть: на зарплати всім держслужбовцям за рік держава витрачає близько 60 млрд грн.
Місце для маневру можна знайти не лише на стороні видатків, але й на стороні доходів. Зокрема, переспрямувати до держбюджету ще більшу частину місцевих податків. Перший крок у цьому напрямку центральна влада вже робить. Через необхідність профінансувати додаткові потреби сектору оборони на 300 млрд грн, уряд пропонує забрати у місцевих бюджетів ПДФО із грошового забезпечення військових.
Питання на 100 мільярдів. Як центральна влада може обмежити видатки на місцях
Співрозмовники ЕП в парламенті кажуть, що у разі розширення дефіциту держбюджету, особливо для потреб оборони, у владі розглядають можливість забрати з місцевих бюджетів ще більше доходів.
Крім прямого впливу на бюджет, відсутність фінансування США матиме негативний вплив і на економіку країни. Зокрема, неотримання 13 млрд дол негативно вплине на платіжний баланс та міжнародні резерви НБУ. У разі їх стрімкого спустошення Нацбанку буде складно підтримувати курсову стабільність. Особливо, якщо до того моменту він наважиться відійти від політики фіксованого курсу долара.
“Негативний вплив буде і на динаміку ВВП, адже бюджетне споживання є важливою складовою сукупного попиту, і саме воно послабило падіння ВВП у 2022 році, за нашою оцінкою, мінімум на 8%”, – додає головний менеджер з макроекономічного аналізу “Райффайзен Банку” Сергій Колодій.
Не безумовна допомога
Звісно, повна відсутність фінансової підтримки зі сторони США у 2024 році є малоймовірним сценарієм.
“Пропозиція Білого Дому по додатковому фінансуванню України на наступний рік буде схвалена. Хоча, ми не виключаємо, що критерії отримання допомоги будуть більше прив’язані до проведення необхідних реформ, таким чином отримати кошти буде важче”, – зазначає Тараненко.
Проводити реформи Україні необхідно у будь-якому разі, адже це передумова для інтеграції до ЄС, наголошують у КШЕ. Євроінтеграція відкриє країні доступ до більшої кількості фінансових інструментів та можливостей. Це може стати своєрідною страховкою на випадок, якщо наступного року до влади у США прийдуть політики, які менш схильні допомагати Україні.
About Author
Олесандр Величко відомий як опозиційний громадський діяч, зірка сучасної журналістики і борець за народні права. Він автор документальних фільмів про популярних діячів культури, спорту, політики та історичні події 20 століття. За самовіддану роботу в сфері телемовлення та журналістики Олесандр Величко у 2010 році отримав премію імені Влада Лістьєва, з яким у 90-х роках встиг попрацювати.