Єменські хусити і війна в Червоному морі: що втрачає світова торгівля

Війна на Близькому Сході набирає обертів і загрожує одному з найбільш жвавих торговельних коридорів світу. Починаючи з жовтня воєнізоване угрупування “Ансар Аллах”, більш відоме як хусити, здійснили 27 атак проти цивільних суден із застосуванням бойових дронів та балістичних ракет.

Такі атаки на іноземні кораблі здійснюються з метою підірвати економічну спроможність Ізраїлю та тих, хто йому допомагає. Робити це вони намагаються, завдаючи ударів по суднах у Червоному морі, яким пролягає один з найважливіших торговельних шляхів, що з’єднує Європу та Азію.

Аби не допустити блокування світової торгівлі, в ситуацію втрутилася коаліція країн, зокрема США та Британії. У ніч на 12 січня ці дві держави завдали ударів по військових об’єктах хуситів на території Ємену, і на наступний день теж.

Ця подія змусила хвилюватися не лише судновласників, але й світових виробників та ритейлерів, які змушені в авральному режимі змінювати маршрути та сплачувати додаткові мільйони у процесі.

Реклама:

Хто такі хусити і чому вони обстрілюють цивільні судна

Хусити почали обстрілювати торговельні судна у південній частині Червоного моря невдовзі після початку активних бойових дій у Секторі Гази. У цій війні вони підтримують ХАМАС.

Після того, як Ізраїль почав військову операцію у Газі лідер хуситів, Абдул-Малік аль-Гусі, заявив, що його організація готова йти “сотнями тисяч солдатів, аби приєднатися до палестинського народу та протистояти ворогам”. Бойовики пригрозили, що атакуватимуть кожен корабель, який рухається до Ізраїлю.

Щоправда, під їхні удари потрапляють не лише ці кораблі. Напередодні стало відомо, що хусити здійснили атаку на танкер, що перевозив російську нафту.

“Ансар Аллах” – мілітарна організація, яка фактично окупувала частину території Ємену у ході громадянської війни. Вона виникла у 1980-х роках у відповідь на релігійний вплив Саудівської Аравії (мусульман-сунітів) у Ємені. Хусити є шиїтами, як і Іран, який підозрюють у підтримці цього мілітарного угруповання.

Наразі бойовики контролюють більшу частину західного Ємену, зокрема узбережжя Червоного моря, що дозволяє їм здійснювати обстріли та навіть захоплювати торговельні кораблі, які прямують до або з Суецького каналу.

До війни у Газі хусити неодноразово атакували територію Саудівської Аравії. Наприклад, у 2017 році вони обстріляли столицю країни Ер-Ріяд іранськими балістичними ракетами (усі були збиті), а у 2019 році – аравійські нафтові родовища.

Саудівська Аравія, як і Об’єднані Арабські Емірати, є стороною конфлікту у Ємені. Збройні сили цих держав здійснили інтервенцію на територію Ємену після того, як хусити фактично захопили контроль над значною частиною цієї країни. За оцінками ООН, на кінець 2021 року жертвами війни у Ємені стали понад 377 тисяч осіб, ще 4 мільйони – вимушено покинули свої домівки.

Військова місія США

У грудні США спільно з 9 країнами-союзниками організували у Червоному морі спільну військову місію, метою якої було відбиття атак та захист цивільного судноплавства. Це сталося після того, як 19 листопада бойовики за допомогою гелікоптера захопили вантажне судно японської компанії, наближеної до ізраїльського бізнесмена.

Загалом у грудні кількість атак хуситів на цивільні кораблі зросла вшестеро. В останній день 2023 року ситуація у Червоному морі загострилася після того, як американський гвинтокрил атакував групу катерів хуситів, яка намагалася захопити контейнеровоз. Внаслідок тієї атаки було вбито 10 бойовиків.

9 січня військово морські сили США та Британії відбили наймасовішу атаку хуситів, збивши 18 ударних безпілотників, дві протикорабельні крилаті ракети та одну протикорабельну балістичну ракету. Атака була спрямована на міжнародні судноплавні шляхи в південній частині Червоного моря, якими рухалися десятки торгових суден.

Після цього держсекретар США Ентоні Блінкен попередив, що подальші атаки бойовиків призведуть до військової відповіді Заходу, що і сталося у ніч на 12 січня. Ракетні удари по об’єктах хуситів на території Ємену повторилися і в ніч на 13 січня.

Як атаки шкодять світовій економіці

Біля західного берега Ємену, який контролюють підтримувані Іраном бойовики фактично проходить 15% світової морської торгівлі, зокрема 8% морських перевезень зерна, 12% перевезень нафти та 8% зрідженого природного газу.

Настільки важливим для світової морської торгівлі цей торговельний шлях став завдяки Суецькому каналу, який з’єднує Червоне та Середземне моря.

У 2021 році канал вже зупинявся на декілька тижнів, коли його перекрило судно Ever Given. Тоді збитки для світової економіки від цього інциденту оцінювалися у майже 10 млрд дол на день.

Атаки хуситів на торговельні судна, передусім – контейнеровози, позначилися на роботі морського коридору Червоним морем. Через нього проходить близько третини всіх контейнеровозів світу, зазначають у S&P Global. Переважно вони доставляють продукцію з Азії в Європу.

Ще у листопаді судновласники побачили достатні ризики в регіоні, аби оминати його альтернативним маршрутом. В середині грудня в Червоне море заходило вдвічі менше суден, ніж на початку того ж місяця, і що далі – то менше суден були готові рухатися звичним шляхом.

Як наслідок, атаки вплинули на контейнерний трафік найбільше – за перші 10 днів січня 2024 року він впав на 90% у порівнянні аналогічним періодом 2023 року. Дещо менший вплив на інші судна: за оцінками промислового трейдера Trafigura Group 11 січня рух нафтових і газових танкерів скоротився на 15-20%.

Ризики для тих суден, що все ж рухаються до Червоного моря, підвищує вартість страхування в рази. Наприклад, від початку жовтня премія за воєнний ризик для танкерів зросла в 6-10 разів, залежно від вартості та розміру судна.

Зрештою, чотири найбільші судноплавні компанії світу – MSC, CMA CGM, Maersk та Hapag-Lloyd призупинили прохід суден Червоним морем.

Альтернативний морський шлях між Європою та Азією – в обхід Африки, повз мис Доброї Надії. Використання цього маршруту додає до тривалості рейсу від 14 днів та коштує додатково близько 1 млн дол лише на пальне.

У підсумку, через атаки бойовиків вартість перевезення одного контейнера з Шанхаю до Роттердаму зросла з 1667 дол 23 грудня до 3577 дол 5 січня. Вартість перевезення контейнера з Шанхаю до Генуї також подвоїлася – з 1956 дол до 4178 дол.

Атаки хуситів завдають важкого удару й економіці Єгипту, територією якого пролягає Суецький канал. За перші 12 днів січня 2024 року доходи від експлуатації каналу впали на 40% порівняно з аналогічним періодом попереднього року.

Чергова криза світової логістики

Криза у Червоному морі впливає на вартість ресурсів, які ним рухаються, зокрема нафти. Після першого удару сил США та Британії по об’єктах хуситів на території Ємену ціни на чорне золото зросли на 2%, перетнувши позначку у 80 дол за барель.

Потерпає й чимало компаній, які залежать від логістичних можливостей, які надає Суецький канал. Компанія Tesla була вимушена оголосити про призупинення виробництва на своїй Німецькій Gigafactory через дефіцит компонентів, які доставлялися з Азії.

Багато компаній, зокрема другий за обсягом продажів автовиробник Китаю Geely, та шведська компанія з виробництва меблів для дому Ikea, попередили про затримки з поставками.

Об’єднані морські сили 39 військово-морських флотів, серед яких США і Британія, порадили торговельним суднам триматися “подалі” від протоки Баб-ель-Мандебу, в районі якої і тривають атаки.

Цілком ймовірно, що подорожчання товарів та перебої з поставками зберігатимуться певний час навіть у разі врегулювання ситуації в Червоному морі.

Виконавчий директор Maersk Вінсент Клерк в інтерв’ю Financial Times зазначив, що у разі закриття проходу, можуть знадобитися місяці, щоб знову відкрити торговий маршрут Червоним морем. А це загрожуватиме економічним та інфляційним ударом по світовій економіці, компаніям і споживачам.

Що далі

Наразі інтервенція США та Британії не змогла забезпечити достатню безпеку в регіоні, аби судна рухалися ним у звичайному режимі, свідчать дані про рух суден MarineTraffic. Це і не дивно, адже за один день навряд чи можливо вивести з ладу усі засоби ураження сторони, що напряму підтримується Іраном.

У фокусі залишатиметься питання, коли хусити здійснять наступну атаку, а відтак і якою буде відповідь Об’єднаних морських сил.

Річ у тім, що подекуди ситуація в Червоному морі нагадує ситуацію у більш знайомому українцям Чорному. По один бік – хусити, що обстрілюють судна дешевими іранськими дронами, а по інший бік – американці, чия одна ракета коштує у сотню разів більше.

А це означає, що тривалість такого протистояння вимірюватиметься, серед іншого, і економікою.

“Силовим  шляхом можна завдавати удари по можливостях хуситів, але це дуже дороге задоволення, і ви  не можете довгий час наносити такі удари. Конгресмени взвиють через декілька тижнів, коли їм подадуть  рахунки за інтервенцію”, – каже директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.

Найкращим розвитком подій був би сценарій, за якого обстріли суден припиняться. Тобто, якщо буде політична домовленість, або хусити відступляться перед потужнішим супротивником. Але на думку Семиволоса домовлятися після останніх атак буде значно важче.

Є ймовірність, що обстріли продовжаться. І вже зараз логістичні компанії розглядають можливу ескалацію, яка ще більше ускладнить прохід Червоним морем.