Європа заборонила нафтопродукти з РФ: як це вдарить по доходах Кремля та що буде з цінами в Україні?

Майже рік активних бойових дій в Україні знадобився європейським країнам, щоб максимально обмежити російський експорт вуглеводнів.

З початку санкції були запроваджені щодо сирої нафти, а 5 лютого черга дійшла і до нафтопродуктів. Це одні з ключових рядків доходів в бюджеті РФ, які дозволяють Путіну фінансувати війну проти українців.

Забігаючи наперед відзначимо, що ембарго не позбавить країну-агресора всіх доходів від вуглеводнів, але призведе до їх суттєвого скорочення. І ця тенденція триватиме і надалі.

Що змінилося

Рішення Ради Європейського Союзу ввести заборону імпорт російської нафти та нафтопродуктів ухвалили ще на початку червня 2022 року. Проте набрання чинності рішення відклали у часі.

Нафтові санкції з відстрочкою шість місяців почали діяти 5 грудня, а паливні набули чинності двома місяцями пізніше – 5 лютого вже 2023 року. Увесь цей час давався європейським країнам для підготовки до втрати російських постачальників і відповідно переорієнтації на інших.

А втрачати було що. Річ у тім, що до повномасштабного вторгнення в Україну росіяни забезпечували близько 40% імпорту нафтопродуктів європейського ринку.

Під заборону потрапив морський імпорт дизелю, бензину, авіагасу (пальне для літаків), мазуту та інших продуктів нафтопереробки. При цьому заборона поки стосується не всіх країни ЄС. Тимчасовий виняток зробили для тих, хто не зможе швидко знайти заміну російському ресурсу.

Йдеться про поступки для Болгарії, Хорватії та Чехії, яким до кінця 2023 року дозволили імпортувати дизпаливо та газойль (добавка до дизелю) російського виробництва.

Щодо постачання нафтопродуктів в треті країни, тобто ті які не входять в ЄС, то вони поки що не заборонені, але для них також існують певні обмеження – “стеля” цін.

Як вона працює? Окремим рішенням Ради Євросоюзу встановлюється максимальна ціна на певні російські нафтопродукти, і якщо треті країни купують їх за вищою ціною, то вони не можуть користуватися європейськими танкерами, отримувати фінансування таких угод та страхувати вантаж.

Відповідну “стелю” цін в ЄС затвердили напередодні. Гранична ціна на рівні 45 дол за барель встановлена на нафтопродукти, що торгуються зі знижкою до сирої нафти. До цієї категорії належить, наприклад, мазут.

Друга гранична ціна – на рівні 100 дол за барель – стосується нафтопродуктів високої переробки, що торгуються з премією. До цієї групи належать бензин і дизпальне.

Простими словами – “стеля” дозволяє росіянам продавати безперешкодно свої нафтопродукти в треті країни, якщо ціни на них не перевищують зазначеного ліміту – 100 дол за барель для дорогих нафтопродуктів, таких як авіагас та дизпаливо, і 45 дол за бочку – для більш дешевих, на кшталт мазуту.

Для прикладу, на міжнародних біржах барель дизельного пального з поставкою в Європу до заборони торгувався приблизно в районі 100-120 євро або 107-129 дол. Як бачимо, різниця між фактичними ринковими цінами і “санкційними” для росіян не така вже й велика, але подібною була і ситуація зі “стелею” на нафту. Попри це обмеження вже дає свої результати.

В цілому учасники ринку відзначають, що санкції проти росіян могли бути і більш жорсткими. Однак такі послаблення називають вимушеними – союзники побоюються різкого зростання цін на світовому ринку внаслідок суттєвої втрати російського експорту. Тому Кремль, на жаль, поки продовжить отримувати нафтогазові доходи, але в довгостроковій перспективі вони будуть падати.

За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, через ембарго до 2030 року Кремль втратить близько 1 трлн дол експортних доходів, а частка Росії на світовому енергоринку впаде з 20% до 13%.

Чи підготувалась Європа

Час, який європейські гравці ринку отримали на підготовку до ембарго, не пройшов дарма і трейдери мали змогу працювати над переорієнтуванням поставок. Крім цього, вони робили запаси і за рахунок купівлі російських нафтопродуктів з великим дисконтом, поки не почала діяти заборона.

СЕО польського енергетичного трейдера Unimot Адам Сікорський каже, що наразі з пошуком ресурсу на лютий-березень проблем немає.

“До того ж в лютому статично низький попит на ринку, що також грає нам на руку. Звичайно, що ціни не такі як на російське пальне, але все набагато краще, ніж було у тому ж травні (2022 року), коли премії постачальників сягали 500 доларів на тоні”, – додає він.

Саме зниження премій (спекулятивні націнки для українських покупців – ЕП) на нафтопродукти у січні вдвічі свідчить про те, що ринок переповнений усіма марками пального.

Як результат – за січень ціни на бензин в гурті знизились на 1,25 грн на літрі, а вартість дизпалива зменшилась на 1 грн на літрі, свідчать дані Консалтингової групи “А-95”.

Все це має підштовхнути вниз і вартість пального на стелах АЗС. Потенціал для цього є.

Чи діють санкції

Як після введення ембарго на нафту, так і напередодні обмежень на нафтопродукти точилися дискусії, що російський експорт не зупиняється і це начебто свідчить про те, що санкції не працюють. Насправді така думка не зовсім коректна.

“Мета цих санкцій – не придушити російський експорт, а позбавити його прибутку. Якщо потік нафти і нафтопродуктів зупиниться, то виникне дефіцит, ціни зростуть й Росія заробить ті ж гроші, що й раніше, але вже на зменшеному експорті. А Захід й ми разом з ним отримаємо зростання цін на бензоколонках й дестабілізацію урядів, які нам сьогодні допомагають”, – пояснює директор Консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн.

За словами Сікорського, санкції мають неабиякий вплив на доходи росіян. “Перед ембарго у січні російські нафтопродукти можна було купити з дисконтом мінус 100-130 доларів за тонну. Це результат того, що їм не було куди дівати свій ресурс. Ніхто не продає продукт з дисконтом 100 доларів чи нафту з дисконтом 20-30 доларів, якщо він може реалізувати це на інші ринки за вищою ціною”, – пояснює СЕО Unimot.

Директор спеціальних проєктів центру “Психея” Геннадій Рябцев наголошує, що встановлені обмеження б’ють по російській економіці, але фатального впливу принаймні в короткостроковій перспективі не матимуть.

“Можна говорити про недоотриманий прибуток та про те, що інвестиції у буріння та видобуток будуть сильно скорочені. Але стверджувати, що одразу після санкцій у Кремля закінчаться гроші на війну в Україні – не зовсім правильно”, – зауважує експерт.

При цьому некоректно думати, що запроваджені з 5 лютого санкції обов’язково збережуться у чинному вигляді і у разі необхідності не будуть переглянуті.

“Ми вважаємо, що Захід діє правильно. Вони вводять обмеження, дивляться на результат і в разі необхідності можуть посилити санкції, переглянути “стелі” в сторону зниження, запровадити додаткові обмеження тощо.

Це поступовий процес. Вже на цьому етапі ми бачимо, що Росія втрачає гроші, а в майбутньому втрати будуть лише зростати”, – каже співрозмовник ЕП в економічному блоці уряду.

Хорошим прикладом дієвості санкцій є те, що на початку 2023 року доходи росіян від експорту нафти та газу впали до мінімуму з 2020 року. В одному лише січні Кремль недорахувався 8 млрд дол, що змушує росіян покривати дефіцит бюджету за рахунок міжнародних резервів.

Як це вплине на ціни на АЗС

Опитані ЕП експерти паливного ринку кажуть, що суттєвого впливу на український ринок санкції не матимуть. Принаймні, в короткостроковій перспективі.

“Про ембарго було відомо заздалегідь, тому тут жодних сюрпризів. Всі мали час підготуватись”, – вважає Геннадій Рябцев.

Співрозмовники в уряді кажуть, що оперативний штаб при Кабміні ще у жовтні дав рекомендації учасникам ринку запастися пальним заздалегідь. І вони до цих порад дослухались.

За словами Куюна, на сьогодні українські мережі створили рекордні запаси навіть у порівнянні із довоєнним періодом. “У ключових гравців ринку бензину та дизпалива мінімум на місяць продажів, при тому, що поточні постачання йдуть теж із перевищенням за потребу”, – каже експерт.

При цьому з огляду на атаки росіян на нафтобази в перші місяці війни запаси створюються в невеликих обсягах та в різних місцях, в тому числі й за межами України.

Що відбувається з цінами? “Останнім часом в окремих мережах вони впали за місяць на 10%. Сьогодні є потенціал для подальшого зниження на 2-3 гривні”, – вважає Куюн. Що буде в майбутньому?

За словами Рябцева, певні ризики існують і все буде залежати від ситуації в Європі, оскільки українські оператори купують пальне на європейському строковому ринку.

“У наших компаній немає середньо- та довгострокових контрактів – який ресурс є на ринку, той вони й купують. Тому якщо ціни там зростуть, то і ми будемо вимушені купувати дорожче”, – підсумував він.