Медицина-2020. Як зміниться охорона здоров’я в Україні наступного року

27 липня 2016 року уряд призначив Уляну Супрун виконувачкою обов’язків міністра охорони здоров’я. За два дні до трирічного ювілею нинішня очільниця МОЗ та її заступник Павло Ковтонюк поділилися своїм баченням того, як має продовжуватися реформа система охорони здоров’я в 2020 році. Громадське розповідає, де ще «гроші підуть за пацієнтом», які лікарні відкриють двері для українців, які послуги будуть безкоштовні, а за які доведеться платити та чому в Україні потрібно ліцензувати медиків.

Як фінансуватимуться лікарні з 2020 року?

З наступного року Закон про медичну реформу повинен запрацювати повністю. Крім нього — Програма медичних гарантій для кожного пацієнта. Це означає, що, крім послуг сімейного лікаря, пацієнт так само безкоштовно зможе отримувати: 

• спеціалізовану амбулаторну та стаціонарну допомогу;
• екстрену допомогу; 
• паліативну допомогу;
• реабілітацію.

Лікарні повинні надавати ці послуги за моделлю «гроші йдуть за пацієнтом». Тобто, як і на первинному рівні, медзакладу необхідно підписати договір із Нацслужбою здоров’я, і кожна надана послуга фінансуватиметься окремо. Але до того заклад потрібно реорганізувати в комунальне некомерційне підприємство, забезпечити його комп’ютерами та підключити до системи eHealth.

Цей процес уже розпочався. І лідерами в ньому є Полтавська, Харківська, Волинська, Рівненська та Львівська області. Значно гірша ситуація в Луганській, Закарпатській та Івано-Франківській областях. У разі, якщо там не відбудеться реорганізація та не будуть підписані договори, заклади фінансуватимуться з місцевого бюджету.

За оцінками заступника міністра охорони здоров’я Павла Ковтонюка, для переходу на таку модель фінансування знадобиться два, максимум — три роки.

У випадку онкологічних захворювань, коли ліки коштують більше, ніж надання медичної послуги, діють програми централізованих закупівель препаратів. Їх закуповують через міжнародні організації та доставляють у медзаклади.

До переходу на нову модель фінансування готуються також заклади екстреної медичної допомоги. Вони автономізуються та проводять тендери, щоб з наступного року там запрацювали оновлені диспетчерські служби.

У шести областях впродовж цього року триває пілотний проект з розвитку екстреної медичної допомоги. Там, зокрема, закуповують новий транспорт, оснащення для навчально-тренувальних відділів, професійно готують працівників екстреної медицини.

Де зможуть лікуватися українці?

Міністерство охорони здоров’я очікує, що приватні установи зацікавляться реформою спеціалізованої ланки медицини і будуть підписувати договори з Національною службою здоров’я. В такому випадку українці зможуть обирати, до якого спеціаліста записуватися — в комунальному закладі чи приватному.

«Я прогнозую, що зі спеціалізованою допомогою ми також побачимо приватних гравців. Думаю, що вони будуть більш обережні (в порівнянні з реформою первинної медичної ланки — ред.), але на ринку я бачу велике зацікавлення», — заявив під час прес-конференції заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.

Але Уляна Супрун хоче, аби українці могли лікуватись не тільки в комунальних чи приватних закладах.

«Має бути єдиний медичний простір. Чи це приватний, чи це комунальний заклад, чи це заклад Державного управління справами, як “Феофанія”, чи Національної академії медичних наук — ми (як пацієнти — ред.) повинні мати доступ до кожної лікарні. І з нами вже розмовляють відомчі медичні установи, зокрема військові, щоб з наступного року також підписувати договори з Національною службою здоров’я, щоби ми, як громадяни України, мали доступ до цих лікарень, якщо там є найкращий спеціаліст», — розповіла очільниця МОЗ.

Які послуги будуть безкоштовними, а за що доведеться платити?

Для пацієнтів, щоб безкоштовно скористатися спеціалізованою допомогою, потрібно спершу отримати направлення. Воно буде електронним. У разі першого звернення — від свого сімейного лікаря, терапевта або педіатра, а надалі впродовж лікування — від профільного спеціаліста.

Далі потрібно обрати медзаклад, що підписав договір із Нацслужбою здоров’я, в якому є потрібний спеціаліст, та онлайн записатися на прийом. В такому випадку послуга для пацієнта буде безкоштовною.

Ліки, необхідні для надання медпослуги і які входять до Національного переліку лікарських засобів, пацієнт також зможе отримати безкоштовно.

«Ми не повинні бігати за ліками в аптеку, купувати, приносити в кульках або посилати туди своїх родичів. Все, що входить до Нацпереліку лікарських засобів, має бути безкоштовним», — каже Ковтонюк.

Є декілька випадків, коли пацієнту доведеться заплатити за отриману послугу. Наприклад, у разі, якщо у медзакладі він захоче покращеного сервісу, харчування або палати. Або якщо прийде до спеціалізованого лікаря без направлення від сімейного.

Стоматологічні послуги, окрім дитячих та екстрених, також доведеться оплачувати самостійно. А ще — бальнеологічні послуги, щеплення поза національним календарем, медичні довідки для отримання водійських прав, візи, профогляду, оздоровчий масаж і гімнастику.

Ліцензування лікарів замість атестації

Міністерство охорони здоров’я вважає нинішню систему атестації лікарів неефективною і планує замінити її ліцензуванням. Вже розроблена концепція реформування, вона проходить узгодження в Мінфіні та Мін’юсті. Паралельно МОЗ готує відповідний законопроєкт, який подадуть до Верховної Ради.

Основна ідея змін — ліцензія видаватиметься на 3 роки і автоматично продовжуватиметься на такий же термін, якщо лікар відповідає певним критеріям. Для цього незалежна Ліцензійна рада перевірятиме історію медичної практики лікаря та його репутацію. 

Також необхідно буде набрати визначену МОЗ мінімальну кількість балів безперервного професійного розвитку, які нараховуються за участь в семінарах, конференціях, тренінгах. Бо для лікаря вкрай важливо постійно удосконалюватися. Подавати документи на продовження ліцензії можна буде онлайн.

Протягом першого етапу реформи бали безперервного професійного розвитку будуть нараховуватися в межах системи атестації, тому ті медики матимуть змогу відповідати вимогам для отримання ліцензії. Студенти отримуватимуть необхідні бали під час резидентури (поглиблене післядипломне навчання за спеціальністю), яку вони проходитимуть під наглядом ліцензованого лікаря.

Що дасть медикам система ліцензування? «Якщо в них є ліцензія — це для них захист, що вони можуть займатися своєю професією», — пояснила Уляна Супрун.

А пацієнти зможуть скаржитися до Ліцензійної ради. Такі заяви будуть розглядатися анонімно, і після цього медика можуть або штрафувати, або відправити на додаткове навчання, або позбавити ліцензії.

About Author