Впевненість "білих комірців" тане на очах. Чому штучний інтелект став центральною темою Давосу?
Головною темою цьогорічного Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ), що пройшов в Давосі, було “відновлення довіри”. Попри намагання організаторів заходу привернути увагу учасників до питань досягнення безпеки та співпраці в розколотому світі, тема штучного інтелекту (ШІ), його розвитку і впливу на глобальні економічні процеси все ж виявилась центральною.
Під час форуму буквально на всіх дискусійних панелях можна було почути розмови про технології ШІ та їхній потенціал. Знаковим є те, що практично всі, починаючи від підприємців і до світових лідерів, переконані, що ШІ вже впливає як на бізнес-процеси в середині компаній, так і на економіки країн загалом.
ВЕФ в Давосі показав, що керівники великих компаній більше не хочуть розмовляти на гіпотетичні теми щодо ШІ. Їх цікавлять практичні речі, те як вже можна використати переваги нового технологічного прогресу, щоб за кілька років не опинитись серед, тих хто “втратив свій шанс”.
Невідворотність ШІ визнають і лідери держав, які все частіше та більш конкретно говорять про виклики, які він з собою несе.
Як зміниться ринок праці? Хто першим виграє від підвищення продуктивності та як нові закони щодо ШІ вплинуть на суспільство? Відповідаючи на ці питання в маленькому швейцарському місті десятки науковців, бізнесменів та політиків намагались зрозуміти, яким буде майбутнє, де ШІ стане рушійною силою економіки та суспільства.
Вплив ШІ на економіку та суспільство
Від початку форуму теми дискусій довкола ШІ напряму відповідали рівню очікування змін, які чекають на економіку та світ від цієї технології. Тому не дивно, що однією з перших тем, які підіймалися на ВЕФ стосувалась того чи зможе Generative AI стати чинником для четвертої промислової революції.
Керівники великих міжнародних компаній вже відзначають значний вплив ШІ на всі сектори. Так, за словами генеральної директорки Accenture Джулі Свит, практично кожний бізнес потенційно зіштовхнеться з потребою перекваліфікації персоналу для адаптації до змін, зумовлених технологічним впливом нейромереж. А перед менеджерами постануть виклики того, як адаптувати свою роль у розумінні ефективного впровадження ШІ.
“До кінця десятиліття ШІ принесе близько 4 трильйонів доларів продуктивності. Програмісти чи звичайні кодери, які використовують генеративний ШІ, можуть працювати приблизно на 30-40% ефективніше, ніж ті, хто його не використовує”, – зазначив генеральний директор IBM Арвінд Крішна.
На його думку, нейронні мережі трансформують ринок праці, однак це не означає, що технології повністю позбавлять людину роботи.
Згідно з останнім дослідженням МВФ, майже 40% робочих місць у світі піддаються впливу ШІ, а в розвинених країнах цей показник становить 60%. Крім того, ті, хто має вищу освіту, більш схильні до впливу ШІ. Однак вони також мають більше шансів отримати вигоду від нього, оскільки значне підвищення продуктивності може сприяти зростанню і підвищенню заробітної плати.
У ВЕФ дають свої оцінки, стверджуючи, що протягом наступних п’яти років близько 23% усіх робочих місць у світі зміниться. Структурне зростання нових професій становитиме 69 мільйонів робочих місць, а скорочення – 83 мільйонів.
У такій атмосфері впевненість так званих “білих комірців” тане на очах. І це при тому, що процес автоматизації для них вже давно є звичним явищем. Зрештою, майже 60% з них хвилюються, що ШІ зробить їхні професійні навички незатребуваними.
Занепокоєння щодо ймовірної втрати роботи спонукають людей до перекваліфікації та зміни професії. Через очікуваний вплив генеративного ШІ на робочі місця в пошуку майже третина працівників. Країни з найвищим відсотком таких шукачів включають Індію (45%), Об’єднані Арабські Емірати (41%) та Сполучені Штати (29%).
Війна, штучний інтелект та “ода капіталізму”. Головне з форуму в Давосі
Та попри свою популярність генеративні ШІ досі схильні до “галюцинацій”, що у результаті призводить до видачі хибної інформації. Також керівники компаній досі переймаються конфіденційністю даних та інтелектуальної власності. Якщо припустити, що ШІ має потенціал для покращення життя у таких сферах, як охорона здоров’я, фінансові послуги та логістика, вище перераховані ризики просто неприйнятні.
CEO OpenAI Сем Альтман переконаний, що зв’язок між економічними процесами та розвитком ШІ є амбівалентним. Відповідно для розвитку технологій ШІ також необхідно створювати нові економічні моделі, які дозволять розробникам з легкістю купувати весь необхідний контент для навчання великих мовних моделей (LLM).
“Якщо ми збираємось навчати когось, використовуючи ваші підручники та плани уроків, ми б хотіли знати, як саме вам за це заплатити”, – пояснив Альтман.
Для розвитку ШІ даних в інтернеті недостатньо
Одна з найцікавіших дискусій на форумі зібрала вчених та підприємців, які намагались окреслити поточний стан розвитку ШІ, що відбувається на передовій досліджень і як нові методи та підходи змінюють ризики та можливості пов’язані з передовими генеративними моделями.
Хоч усі учасники на початку панелі погодилися з тим, що ШІ збереже траєкторію швидкого розвитку, фокус може зміститися з тексту на моделі бачення або AGI. Єдиним відкритим питанням, яке ускладнює розуміння потенціалу розвитку ШІ є дефіцит даних.
За словами головного наукового співробітника Meta Янна ЛеКуна, для навчання більш складних моделей закінчуються дані, оскільки вже зараз для тренування ШІ фактично використовують всю публічну інформацію в інтернеті.
Професорка Каліфорнійського університету Дафна Коллер, продовжуючи думку про розвиток ШІ, додала, що те як зараз тренуються моделі на даних з інтернету є дивовижним, але їхній потенціал насправді не розкритий на повну, адже вони ще не взаємодіють зі світом.
У світі штучного інтелекту все дуже просто. Чи може він витіснити людські стосунки?
Можливість взаємодіяти з реальним світом дозволить ШІ вийти на зовсім інший рівень навчання. “Поки що наша стратегія працювала добре. Побудувати більший суперкомп’ютер, дати більше даних, і ми отримували відмінні результати. Проте ми знаємо, що треба робити далі. Потрібний онлайн-досвід, щоб взаємодіяти із реальним світом”, – пояснив генеральний директор Cohere Inc. Ейдан Гомес.
ЛеКун зазначив, що, зараз чотирирічна дитина набагато розумніша за будь-яку LLM. Оскільки за перші чотири роки життя вона за допомогою зору побачить приблизно в 50 разів більше інформації, ніж найбільші LLM.
Вчений додає, що обсяг накопичених знань у дитини, ймовірно, буде менший, але насправді її знання будуть ціннішими, оскільки міститимуть інформацію про те, як влаштований світ. Саме доступ до нових даних зможе сприяти тому, що нейромережі навчатимуться, як і люди, власними силами, тобто самовдосконалюючись.
Проте просто показати ШІ навколишній світ теж буде недостатньо. Річ у тім, що LLM навчаються за допомогою методу “контрольованого навчання”. Відповідно LLM отримує набір даних, який містить правильні відповіді, і вона вчиться відтворювати ці відповіді. Наприклад, LLM можна навчити відновлювати слова, яких бракує в тексті, або створювати нові тексти.
“Однак мовні моделі не так добре працюють із зображеннями та відео. Наприклад, якщо ми пошкодимо зображення, видаливши деякі частини, ШІ може і не відновити його. Те саме стосується відео. Якщо ми покажемо LLM частину відео, де ручка починає падати, LLM не зможе передбачити, що вона в результаті впаде”, – пояснив ЛеКун.
Корифей Кремнієвої долини: історія “батька” ChatGPT Сема Альтмана
На думку ЛеКун, причина цього полягає в тому, що LLM інтуїтивно не розуміють фізику. Вони можуть розпізнавати об’єкти на зображеннях та відео, але вони не розуміють, як ці об’єкти взаємодіють один з одним. Наприклад, дитині потрібно близько дев’яти місяців, щоб зрозуміти, що предмет, який не підтримується, падає.
“LLM складні, вони можуть робити багато речей. Але загалом це просто таблиці пошуку, де зберігається приклад того, як відповісти. Можливе рішення в просторі абстрактної репрезентації (моделі світу). Майбутні системи ШІ повинні розуміти світ, вміти планувати, міркувати тощо. Бути цілеспрямованими, орієнтованими на досягнення мети” – наголошує ЛеКун.
У підсумку професорка Каліфорнійського університету наголосила, що вчені поки не можуть не створити модель світу за допомогою комп’ютерної симуляції. Тому необхідно дати можливість ШІ експерименти зі світом. Давати комп’ютерам можливість проводити експерименти – це як дати їм можливість досліджувати світ самостійно.
Яким ШІ бачать в майбутньому
Напевно найбільше гучних заяв чекали від розмови людей, які як ніхто інший причетні до того, що ШІ на цьогорічному форумі є темою номер один. Сем Альтман та CEO Microsoft Сатья Наделла зустрілись на одній із сцен Давосу, щоб обговорити майбутнє технології ШІ.
У своїх відповідях Альтмана та Наделла часто були обережними. На думку першого, можливість того, що технологія ШІ, яка швидко вдосконалюється, радикально змінить світ у найближчій перспективі невелика. Керівник OpenAI вважає, що ШІ невблаганно вдосконалюватиметься протягом більш тривалого періоду та, зрештою, матиме значний вплив.
“Світ пережив двотижневу істерику з GPT-4. А тепер люди запитують: “Чому він такий повільний?”, – сказав Альтман. Його слова можна пояснити тим, що під час появи крайньої LLM OpenAI довкола не вщухали розмови про неминучу появу AGI, або машин, які наблизяться до інтелекту людини настільки ж розумних, як і люди.
Водночас Наделла переконує, що нові моделі будуть краще справлятися з уже відомими завданнями, від написання есе до створення комп’ютерного коду.
Описуючи технологію над якою працює OpenAI, Альтман та Наделла сходяться на думці, що ШІ чимось подібний до “нового компʼютера”. Крім того, керівник Microsoft стверджує, що “з часів персонального комп’ютера у нас не було справжньої рушійної сили, яка б дозволяла робити більше справ із меншими зусиллями”.
У прогнозах щодо появи загального ШІ Альтман переконаний, що цей процес відбуватиметься еволюційно. Довкола появи AGI думки експертів розходяться, оскільки частина з них вважає, що це може спричинити економічний хаос або навіть апокаліпсис роботів. З усім тим, створення AGI є заявленою метою OpenAI.
Під час своєї відповіді Альтман навіть навів аналогію з iPhone, де жодна нова модель не була великим стрибком, але технологічний прогрес від першої версії до останньої був надзвичайним. З цієї причини він очікує, що ажіотаж, викликаний першим AGI, буде недовгим. “Світ зазнає двотижневого страху, а потім люди продовжуватимуть жити”, – переконує він.
Загроза рівня пандемії та ядерної війни: держави намагаються приборкати штучний інтелект
Окреме місце Альтман приділяє безпеці, наголошуючи, що це не бінарне питання використання чи невикористання технології. Це безліч маленьких рішень на цьому шляху. Він також нагадав про запуск GPT-4, який був відкладений на сім чи вісім місяців.
У підсумку варто зазначити, що спільне інтервʼю Альтмана та Наделла, яскраво показує два погляди того, яким може бути майбутнє ШІ.
Альтман – технооптиміст і вважає, що розвиток ШІ є ключем до кращого майбутнього. Натомість Наделла, досвідчений керівник, який більш сконцентрований на бізнес-процесах, під час форуму зустрівся з 20 керівниками з різних галузей, щоб обговорити можливості співпраці між Microsoft та їхніми компаніями. Тобто саме такі кроки є частиною стратегії Microsoft з розширення свого впливу на світовому ринку.
Регулювання ШІ
Тема визначення правових норм щодо майбутнього впливу ШІ на людські відносини стала актуальною ще у 2023 році. Для країн з розвинутою економікою генеративний ШІ тепер сприймається у двох вимірах: перший – це потенційні ризики та загрози, які він може спричинити, другий – один з чинників власного економічного зростання.
У цьому протиріччі світові лідери вже майже рік намагаюсь розробити стратегію регулювання ШІ. Оскільки до Давосу приїжджають не тільки представники бізнесу, але й лідери держав та міжнародних організацій, дискусії щодо регулювання ШІ показують, яке майбутнє у цій сфері бачать політики.
Так від Китаю до Євросоюзу лідери держав намагаються регулювати технологію, що стрімко розвивається і має великий вплив на робочі місця, вибори та приватне життя.
ЄС ухвалив перші у світі правила використання ШІ, спрямовані на захист прав людини та демократичних цінностей. Ці правила були прийняті в передвиборчий рік, коли використання ШІ у виборчих кампаніях стало предметом обговорення. Згідно зі дослідженням ВЕФ дезінформація за допомогою ШІ є найбільшим ризиком для світової економіки, оскільки загрожує підірвати демократію і поляризувати суспільство.
На думку прем’єр-міністра Китаю Лі Цянь, ШІ – це палиця з двома кінцями. “Люди повинні контролювати машини замість того, щоб машини контролювали нас. ШІ повинен бути спрямований у напрямку, який сприяє прогресу людства, тому в розвитку ШІ має бути певна межа – червона лінія, яку не можна перетинати”, – сказав він у своїй промові.
Однак представник Пекіна не уточнив про, які саме межі використання технології він говорив. Лі Цянь додав, що Китай, який є одним із провідних світових центрів розробки ШІ, має намір посилити комунікацію та співпрацю з іншими країнами для спільного вдосконалення глобального регулювання ШІ.
Наразі Китай випустив тимчасові правила для регулювання генеративного ШІ.
У 2024 році понад 2 мільярди людей проголосують. Уже зараз всі хвилюються через ШІ. Що відбувається?
Натомість президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, яка представляє блок з найбільш жорсткими обмеженнями щодо ШІ, заявила, що нейромережі – це дуже значна можливість, якщо використовувати цю технологію відповідально. Вона наголосила, що змагання між країнами за лідерство у галузі ШІ вже розпочалось.
В контексті розвитку AGI питання, спричинених ним потенційних ризиків також лунали на цьогорічному форумі. Однак на думку CEO Microsoft, до того часу, коли він з’явиться, його використання вже буде регулюватися: “Національні держави, безумовно, матимуть право голосу щодо того, що готове до розгортання, а що ні”.
Разом із Наделла Альтман зазначає, що регуляторам доведеться зважити ризики й можливості ШІ, як і у випадку з літаками, які створюють величезні переваги, попри нечасті аварії. Подібним чином “величезний плюс” ШІ означає, що зупинити прогрес було б помилкою.
About Author
Олесандр Величко відомий як опозиційний громадський діяч, зірка сучасної журналістики і борець за народні права. Він автор документальних фільмів про популярних діячів культури, спорту, політики та історичні події 20 століття. За самовіддану роботу в сфері телемовлення та журналістики Олесандр Величко у 2010 році отримав премію імені Влада Лістьєва, з яким у 90-х роках встиг попрацювати.