Коболєв vs НАБУ – 1:0, незламні Приватбанк і Ощадбанк: підсумки тижня для ДП
CARD
ВАКС визнав необґрунтованим клопотання САП про взяття під варту ексголови “Нафтогазу” Коболєва. Суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) визнав необґрунтованим клопотання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) про взяття під варту колишнього голови правління “Нафтогазу” Андрія Коболєва.
Суддя вирішив, що сторона обвинувачення не змогла довести, що Коболєв зловживав службовим становищем та ввів в оману наглядову раду “Нафтогазу”, щоб виплатити собі премію у розмірі, яка виходила за межі, встановлені чинним законодавством.
Крім того, суд не побачив ризику в тому, що Коболєв може намагатися залишити Україну або перешкоджатиме слідству.
[Клопотання ґрунтувалося на підозрі САП у тому, що Коболєв незаконно виплатив собі багатомільйонну премію у 2018 році.
Зазначимо, що винесене ВАКС рішення стосується саме клопотання детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) щодо обрання Коболєву запобіжного заходу. Разом з тим, ВАКС не розглядав справу по суті, тобто не встановлював законність рішення про преміювання.
У свою чергу, текст рішення ВАКС містить велику кількість раніше невідомої інформації з питань корпоративного управління, яка заслуговує на детальний аналіз. SOE Weekly прокоментує інформацію, викладену в судовому рішенні, у наступному випуску. – SOE Weekly.]
31 січня САП оскаржила рішення ВАКС. Розгляд апеляційної скарги прокурора призначено на 8 лютого.
Раніше ми повідомляли, що 18 січня НАБУ і САП повідомили Коболєву про підозру у привласненні понад 229 млн грн у 2018 році.
За даними НАБУ, Коболєв незаконно нарахував собі 261 млн грн на підставі рішення наглядової ради про виплату йому премії за екстраординарні досягнення. Ця виплата була частиною премій, нарахованих керівництву компанії у травні 2018 року за історичну перемогу “Нафтогазу” над російським “Газпромом” у Стокгольмскому арбітражному суді.
[Незрозуміло, чому НАБУ та САП не поставили жодних запитань членам наглядової ради, які приймали рішення про виплату цієї премії, в тому числі членам комітету з питань винагород, який має розглядати будь-які рішення, пов’язані з винагородою голови правління, та надавати рекомендацію наглядовій раді щодо затвердження таких рішень.
Згідно з українським законодавством, члени наглядової ради акціонерних товариств (а також керівники та посадові особи товариства) несуть відповідальність за збитки, завдані їхніми діями або бездіяльністю. – SOE Weekly.]
Детальний огляд див. у нашому попередньому дайджесті.
Раніше ми писали, що 23 січня 2023 року ВАКС відмовився задовольнити клопотання детектива НАБУ про взяття під варту Коболєва.
Уряд погодив п’ятьох незалежних членів наглядової ради “Укргазбанку”. 27 січня 2023 року Кабінет Міністрів погодив кандидатури п’яти незалежних членів наглядової ради “Укргазбанку” за результатами конкурсного відбору.
Як уточнили в Міністерства фінансів, конкурсний відбір проводився за підтримки компанії з добору керівного персоналу ТОВ “Телент Едвайзорс” [працює під міжнародним брендом Odgers Berndtson – SOE Weekly.]
Новими незалежними членами наглядової ради “Укргазбанку” стали:
- Пер Андерс Фаст (Швеція) – колишній в.о. генерального директора Hoist Finance;
- Санела Пашіч (Боснія і Герцеговина) – член наглядової ради Addiko Bank Боснія і Герцеговина;
- Даріуш Гафка (Польща) – голова наглядової ради Santander Consumer Bank, польської дочірньої компанії іспанського Banco Santander;
- Тарас Єлейко (Україна) – колишній заступник голови Фонду державного майна.
[Із попереднього складу наглядової ради посаду незалежного члена зберіг лише Юрій Блащук, який входив до наглядової ради банку з 2018 року. Всі інші незалежні члени – Славомір Коняс, Шренік Давда, Оксана Волчко та колишній голова ради Теймур Багіров – залишають раду.
Якщо ці члени наглядової ради подавали заявки на конкурс та перепризначення, то це означає, що уряд був готовий їх замінити. Незрозуміло, чому уряд вирішив замінити майже всю наглядову раду “Укргазбанку”, і як ця заміна забезпечить безперервність діяльності банку. Раніше уряд не висловлював критики щодо роботи наглядової ради банку. – SOE Weekly.]
Раніше ми повідомляли, що за даними Національного банку України (НБУ), “Укргазбанк” за січень-листопад 2022 року отримав 3,75 млрд грн збитку. За даними Міністерства фінансів, у 2021 році Укргазбанк отримав 3,8 млрд грн прибутку, у 2020 році – 0,4 млрд грн, у 2019-му – 1,3 млрд грн.
Також ми писали, що 25 січня 2021 року “Укргазбанк” уклав угоду про конвертований кредит з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC). Тоді заступник міністра фінансів Юрій Драганчук повідомив, що IFC надасть “Укргазбанку” п’ятирічний кредит у розмірі 30 млн євро, який вона може конвертувати у частку до 20% в капіталі банку.
До наглядової ради “Укргазбанку” також входять два представники держави:
- Яна Бугрімова – колишня керівниця Офісу реформ Міністерства фінансів;
- Марина Лазебна – ексміністр соціальної політики України.
Конкурсний відбір на посади незалежних членів наглядової ради “Укргазбанку” було оголошено у жовтні 2022 року. 30 грудня 2022 року його продовжили до 13 січня 2023 року.
Конкурсний відбір членів наглядових рад інших трьох українських державних банків – “ПриватБанку”, “Ощадбанку” та “Укрексімбанку” – розпочався одночасно: 11 жовтня 2022 року, з кінцевим терміном подання заявок 11 листопада 2022 року.
Як ми повідомляли раніше, 27 грудня 2022 року Кабінет Міністрів припинив повноваження майже усіх незалежних членів наглядової ради “ПриватБанку” та призначив нових за результатами конкурсного відбору.
Публічної інформації щодо відбору в “Ощадбанку” та “Укрексімбанку” до сьогодні не було. – SOE Weekly.]
CARD
“Ощадбанк” отримав 690 млн грн чистого прибутку у 2022 році. 30 січня 2023 року “Ощадбанк” повідомив про свої фінансові результати за 2022 рік. За попередніми даними, які можуть бути уточнені за результатами річних коригувань та зовнішнього аудиту, чистий прибуток “Ощадбанку” за 2022 рік склав 690 млн грн.
Порівняно з 2021 роком:
- операційний дохід збільшився на 1,6 млрд грн до 21,7 млрд грн;
- процентний дохід збільшився на 1,1 млрд грн до 22,4 млрд грн;
- чистий непроцентний дохід збільшився на 0,8 млрд грн до 7,6 млрд грн;
- процентні витрати зменшилися на 0,4 млрд грн до 7,5 млрд грн;
- фінансовий результат на кінець року додатково зменшився на 4,8 млрд грн через переоцінку фінансових інструментів та валютних позицій (з огляду на наявність у портфелі банку індексованих цінних паперів).
Також “Ощадбанк” доформував 12,1 млрд грн резервів (ще більше зменшивши фінансовий результат), що вчетверо більше, ніж у 2021 році, на покриття можливих втрат через погіршення якості кредитного портфеля, спричинене російським вторгненням.
У 2022 році банк вступив до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), сплативши 777 млн грн внесків, що відповідно зменшило його річний прибуток порівняно з попереднім роком.
Раніше ми повідомляли, що за даними НБУ, чистий прибуток чотирьох державних банків у січні-листопаді 2022 року склав 12,92 млрд грн. “Ощадбанк” отримав 1,56 млрд грн прибутку.
Крім цього, ми писали, що “Ощадбанк” отримав 1,1 млрд грн прибутку у 2021 році та 2,8 млрд грн у 2020 році. Ми також повідомляли, що чотири державні банки заробили понад 42,7 млрд грн у 2021 році. Це склало 55% від загального прибутку всіх українських банків за цей рік (77,5 млрд грн). У 2020 році державні банки заробили 22,8 млрд грн.
“ПриватБанк” отримав 30,25 млрд грн чистого прибутку у 2022 році. 2 лютого 2023 року “ПриватБанк” прозвітував про свої фінансові результати за 2022 рік. За попередніми даними, до підтвердження зовнішнім аудитором річної фінансової звітності, “ПриватБанк” закінчив 2022 рік з чистим прибутком 30,25 млрд грн.
Протягом 2022 року “ПриватБанк” видав 23,8 млрд грн кредитів малому та середньому бізнесу, що призвело до зростання кредитного портфеля юросіб на 58% після вирахування резервів.
Для покриття підвищених кредитних ризиків в умовах війни “ПриватБанк” сформував резерви на суму понад 14,5 млрд грн. Протягом 2022 року також були сформовані резерви під очікувані збитки внаслідок бойових дій: під втрати готівки та інших активів через руйнування приміщень та банкоматів.
Банк також повідомив, що у 2022 році залучив ще 150 тисяч активних клієнтів-фізосіб (з 19,1 млн активних клієнтів фізичних та юридичних осіб загалом) та 1,3 млн клієнтів Приват24 (з 13,1 млн активних клієнтів загалом).
Раніше ми повідомляли, що, за даними НБУ, чистий прибуток чотирьох державних банків у січні-листопаді 2022 року склав 12,92 млрд грн. Лідером став “ПриватБанк”, який заробив 22,8 млрд грн.
Також ми писали, що ПриватБанк отримав 35,1 млрд грн прибутку у 2021 році та 24,3 млрд грн у 2020 році.
CARD
“Нафтогаз” залучив від Норвегії 189 млн євро додаткового гранту для проходження опалювального сезону. Уряд Норвегії профінансує закупівлю імпортного газу для України на суму майже 189 млн євро.
1 лютого 2023 року голова правління “Нафтогазу” Олексій Чернишов та керуючий директор Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) у справах Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне підписали відповідну угоду, за якою це фінансування буде надано у вигляді гранту через ЄБРР. Грант не передбачає жодних виплат, відсотків чи комісій з боку “Нафтогазу” чи уряду України.
За словами Чернишова, грант дає можливість закупити обсяги газу, які повністю покривають всі потреби України в природному газі до кінця цього опалювального сезону.
Раніше ми повідомляли, що 23 січня 2023 року Кабінет Міністрів дозволив “Нафтогазу” залучити вищезгаданий грант.
Також ми писали, що під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі “Нафтогаз” досягнув низки домовленостей, необхідних для фінансування та резервування додаткових обсягів газу для проходження опалювального сезону 2022-2023.
Серед них – домовленості з:
- ЄБРР – щодо механізмів фінансування закупівлі додаткових обсягів газу, необхідних для України;
- ЄБРР, Норвегією, США, Німеччиною, Францією, Канадою та Великою Британією – про фінансування закупівлі газу;
- провідними нафтогазовими компаніями – про резервування необхідних обсягів.
Раніше, 23 грудня 2022 року, голова правління “Нафтогазу” Олексій Чернишов повідомив, що за тиждень “Нафтогаз” залучив майже пів мільярда кубометрів газу за допомогою партнерів.
За його словами, близько 350 млн кубометрів надійде від норвезької енергетичної компанії Equinor, а ще 100 млн кубометрів газу закупили на ринку у авторизованих ЄБРР продавців.
“Укртрансгаз” розпочинає сертифікацію за європейськими правилами. 27 січня 2023 року “Укртрансгаз” заявив, що готовий пройти сертифікацію оператора газосховищ за європейськими правилами та подав запит на сертифікацію до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
Компанія очікує на попереднє рішення НКРЕКП та повідомлення про нього Секретаріату Енергетичного Співтовариства.
Раніше ми повідомляли, що 13 грудня 2022 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №8158, який заклав основу для сертифікації “Укртрансгазу” як оператора газосховищ, що відповідає вимогам ЄС. Процедура сертифікації набула чинності 25 січня 2023 року.
13 грудня 2022 року, в день ухвалення закону Верховною Радою, НКРЕКП схвалила проєкт постанови, яка визначає саму процедуру сертифікації.
Як пояснили в “Укртрансгазі”, сертифікація необхідна для того, щоби країни ЄС могли зберігати стратегічні запаси газу в українських підземних сховищах.
CARD
“Укрзалізниця” завершила формальності для реструктуризації єврооблігацій на суму $895 млн. 27 січня 2023 року “Укрзалізниця” завершила останні формальності для перегляду термінів погашення єврооблігацій на суму 895 млн доларів.
Як ми повідомляли раніше, “Укрзалізниця” успішно завершила реструктуризацію платежів за двома випусками єврооблігацій на загальну суму 895 млн дол. США. Виплата відсотків та основної суми за облігаціями були відтерміновані на два роки.
Погашення єврооблігацій, випущених у 2019 році (594,9 млн доларів США), перенесено з 2024 на 2026 рік; виплати за випуском 2021 року (300 млн доларів США) – з 2026 на 2028 рік. Виплати купонів у 2023-2024 роках було відтерміновано до січня 2025 року з можливою капіталізацією.
CARD
Офіс генпрокурора повідомив про арешт 32 млн грн підсанкційного російського олігарха Олега Дерипаски. 30 січня 2023 року Офіс генерального прокурора (ОГП) повідомив про арешт 32 млн грн найбільшого виробника металургійного глинозему та гідроксиду алюмінію в Україні. Цим виробником є ТОВ “Миколаївський глиноземний завод”, який належить підсанкційному російському олігарху Олегу Дерипасці.
Як уточнили в ОГП, ці кошти перебували на рахунку Державної митної служби. Загалом за клопотанням ОГП було заарештовано активи Дерипаски на суму понад 1 млрд грн.
Раніше суди наклали арешт на 12 земельних ділянок, комплекс морського порту, квартири, адмінбудівлі, виробничі цехи, 46 транспортних засобів та 240 одиниць спецтехніки, додали в ОГП.
Раніше ми повідомляли, що Міністерство юстиції подало позов до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) з вимогою накласти арешт на активи Дерипаски.
За інформацією міністерства, група “Русал” Дерипаски, один із найбільших виробників алюмінію у світі, постачає алюмінієву продукцію для оборонної промисловості Росії, яка використовує її для виробництва зброї та боєприпасів.
Частину цієї алюмінієвої продукції виготовляють з сировини українського походження, а саме виробництва ТОВ “Миколаївський глиноземний завод”.
Дерипаска володіє значними активами в Україні через групу пов’язаних компаній, а саме: ТОВ “Миколаївський глиноземний завод”, ТОВ “Глухівський кар’єр кварцитів”, ПрАТ “Хустський кар’єр”, ПрАТ “Жежелівський кар’єр”, ТОВ “Гуардон України”, ТОВ “Компанія “Алюміній України”, ТОВ “Сервісний центр “Металург”, ТОВ “ЧАС ІТ”, ТОВ “Охорона МГЗ”, ТОВ “Центр обліку Миколаїв”, Миколаївський благодійний фонд “Центр соціальних програм”, ТОВ “Запоріжалюмінторг”, АТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат”. Ці активи включають нежитлову нерухомість та техніку.
Команда аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління щотижня готує для ЕП дайджест про головні події в житті держпідприємств.
Публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту “Supporting Ukraine in rebuilding and recovery”, який реалізує Інститут KSE (контракт NI/2022/424-502 від 14 листопада 2022 року).
Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
About Author
Олесандр Величко відомий як опозиційний громадський діяч, зірка сучасної журналістики і борець за народні права. Він автор документальних фільмів про популярних діячів культури, спорту, політики та історичні події 20 століття. За самовіддану роботу в сфері телемовлення та журналістики Олесандр Величко у 2010 році отримав премію імені Влада Лістьєва, з яким у 90-х роках встиг попрацювати.