Російські атаки нищать активи "Центренерго" і "Укренерго"; ЄБРР та американський "Ексім" надають кредити "Ощаду" і УЗ
CARD
ЄБРР надав “Ощадбанку” кредитну гарантію на 200 млн євро. 10 квітня 2024 року Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надав “Ощадбанку” ліміт портфельного механізму розподілу ризиків на 50 млн євро, що дасть можливість додатково згенерувати 200 млн євро нового фінансування для приватного сектора України.
Кредитна лінія покриватиме до 50 відсотків кредитного ризику “Ощадбанку” за новими позиками на суму 200 млн євро, наданими приватним підприємствам, що працюють в Україні. ЄБРР гарантував близько 900 млн євро до кінця 2023 року.
Гарантія посилює спроможність “Ощадбанку” надавати фінансування українським компаніям, що працюють у критично важливих галузях, таких як сільське господарство, виробництво, будівництво, транспорт та фармацевтика. США покривають частину кредитного ризику.
До 20 відсотків кредитів з розподіленим ризиком буде спрямовано на підтримку довгострокових інвестицій в екологічні технології мікро-, малого та середнього бізнесу (ММСБ), щоб зробити їх більш конкурентоспроможними. Відповідні позичальники також отримують технічну допомогу, що фінансується ЄС.
Підприємства, які були зруйновані або втратили активи через війну, мають право на додаткові інвестиційні стимули в рамках вікна “Відродження підприємств ЄБРР-ЄС”, частини ініціативи “EU4Business”.
У рамках інвестиції ЄБРР співпрацюватиме з “Ощадбанком” над розробкою дружньої до ветеранів кадрової політики, більш інклюзивної пропозиції фінансових послуг, а також фізичної адаптації, необхідної ветеранам війни, людям з інвалідністю, а також тим, хто зазнав травм. Підприємства ММСБ, які наймають на роботу ветеранів, отримають додаткові інвестиційні стимули.
CARD
Україна зіткнулася з третьою за місяць російською атакою на свої енергооб’єкти. 11 квітня 2024 року “Укренерго” повідомило, що Росія завдала удару по енергетичній інфраструктурі України, пошкодивши підстанції та об’єкти генерації компанії в Одеській, Харківській, Запорізькій, Львівській та Київській областях.
“Укренерго” було змушене використати екстрену допомогу польського оператора енергосистеми PSE та застосувати аварійні відключення електроенергії в деяких регіонах. “Укренерго” також закликало споживачів обмежити використання потужних енергоємних приладів у вечірні пікові години.
“Швидко відновити всі генеруючі потужності не вдасться. Тому ризик дефіциту електроенергії буде з нами ще досить довго”, – заявив голова правління “Укренерго” Володимир Кудрицький.
Як ми повідомляли раніше, 22 березня 2024 року Україна зіткнулася з найбільшою атакою РФ ракетами і дронами на об’єкти енергетичної інфраструктури. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
Тиждень потому “Укренерго” зіткнулося з черговою російською атакою ракетами і дронами. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
Трипільська ТЕС повністю зруйнована внаслідок російської атаки, “Центренерго” повністю втратило генерацію. 11 квітня 2024 року “Центренерго” повідомило, що Трипільська теплова електростанція (ТЕС) у Київській області була повністю зруйнована внаслідок масштабного ракетного обстрілу з боку Росії.
За даними компанії, всі працівники, які перебували на зміні під час обстрілу, залишилися живі.
Трипільська ТЕС забезпечувала електроенергією майже 3 мільйони людей і була найбільшим постачальником електроенергії в Київській, Житомирській та Черкаській областях.
[До складу “Центренерго” входили три ТЕС, які, по суті, були всіма активами компанії: Трипільська у Київській області, Зміївська у Харківській області та Вуглегірська у Донецькій області.
22 березня 2024 року Зміївська ТЕС була повністю зруйнована. 25 липня 2022 року російські війська окупували Вуглегірську ТЕС. Таким чином, “Центренерго” втратило 100% генерації. – SOE Weekly.]
“Масштаби руйнувань жахливі. Це найбільший виклик для нас за всю історію компанії. Але я переконаний, що ми з ним впораємося”, – сказав голова наглядової ради “Центренерго” Андрій Гота.
За інформацією “Української правди”, уламки, знайдені в Київській області, вказують на те, що Росія використовувала для удару по Трипільській ТЕС нові крилаті ракети Х-69.
“Центренерго” встановило на своїх ТЕС захист від ушкоджень уламками, але він не ефективний проти прямих влучань. Відновлення Трипільської ТЕС без систем протиповітряної оборони є безперспективним, підкреслив Гота.
За даними Forbes Україна, в результаті останніх трьох ракетних обстрілів найбільший приватний енергохолдинг Ріната Ахметова “ДТЕК” втратив 80% своїх потужностей, “Центренерго” – 100%, “Укргідроенерго” – 35%.
За даними “Економічної правди” (ЕП), у разі повного руйнування теплових електростанцій, в Україні залишиться лише базова генерація (атомні електростанції). Також працюватимуть сонячні та вітрові електростанції, а частина споживання покриватиметься за рахунок імпорту та екстреної допомоги.
Окрім втрати великого обсягу виробництва, який неможливо замінити, руйнування теплових електростанцій значно ускладнило би роботу диспетчерів. Збалансувати енергосистему буде складно, але можливо завдяки гідроелектростанціям, які також є пріоритетною ціллю для російських військ.
Втрата теплових електростанцій гарантовано означатиме відключення електроенергії для мільйонів споживачів по всій країні, принаймні взимку, а також в липні та серпні. Обмеження можуть бути й у інші періоди року, але наразі неможливо оцінити їхній точний масштаб, додала ЕП.
Стійкість всієї теплової генерації залежить від багатьох факторів, які неможливо оцінити, також підкреслює видання. Джерела ЕП в енергетиці навели різні прогнози щодо можливого знищення всієї генерації – від двох до десяти атак.
Наразі масштабних відключень електроенергії по всій країні, окрім Харкова та Кривого Рогу, немає завдяки імпорту та м’якій погоді, додало Forbes Україна.
За словами ЕП, частина обладнання, зруйнованого російськими військами, може бути відновлена до зими. Україна потребує розподіленої генерації на основі природного газу, але в цьому питанні досягнуто незначного прогресу. Відновлення пошкоджених і зруйнованих заводів без протиповітряної оборони не має сенсу.
Як ми писали раніше, 6 червня 2023 року “Укргідроенерго” повідомило, що Каховська ГЕС зруйнована і не підлягає відновленню після того, як росіяни влаштували потужний вибух у машинному залі. Детальніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
Також ми повідомляли, що 22 березня 2024 року російські ракети атакували найбільшу гідроелектростанцію (ГЕС) України – Дніпровську ГЕС у Запоріжжі.
Пізніше гендиректор “Укргідроенерго” Ігор Сирота повідомив, що ГЕС №1 та №2 ДніпроГЕСу не працюють. За словами Юрія Бєлоусова з Офісу генпрокуратура, тіє ночі російські ракети влучили в Дніпровську ГЕС вісім разів. Детальніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
Згодом ми писали, що 29 березня 2024 року президент Володимир Зеленський повідомив, що під час ракетної атаки Канівська та Дністровська ГЕС були свідомими цілями російських військ. Детальніше – в одному з наших попередніх дайджестів.
Росія знову атакувала українські підземні сховища газу. 11 квітня 2024 року “Укртрансгаз”, дочірня компанія “Нафтогазу”, повідомила, що внаслідок ракетного обстрілу з боку Росії було пошкоджено наземну інфраструктуру двох підземних сховищ газу.
Персонал сховищ перебував в укритті, ніхто не постраждав. Об’єкти продовжують працювати, повідомили в компанії.
[Як ми повідомляли раніше, 24 березня російський ракетний обстріл пошкодив наземну інфраструктуру газосховищ “Нафтогазу” на заході України. Детальніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]
Як зазначив Bloomberg, обстріл 11 квітня став четвертою атакою на українські газосховища, які наразі не вплинули на їхню роботу. “Працівники та об’єкти залишаються вразливими, і їм би допомогла протиповітряна оборона”, – сказав Bloomberg голова правління “Нафтогазу” Олексій Чернишов.
Ця атака призвела до зростання цін на газ в Європі і стала нагадуванням про загрози для енергетичної інфраструктури України. Європейські ф’ючерси на газ зросли на 9,5%, більш ніж компенсувавши втрати попередніх двох днів. Вони досягли найвищого рівня цін за останні три тижні, пише Bloomberg.
Ці атаки підкреслюють потенційний ризик для зберігання газу в Україні, якщо європейські сховища будуть повністю заповнені цього літа. Україна має більше потужностей для зберігання газу, ніж будь-яка інша країна на континенті на захід від Росії, і вона активно залучає трейдерів для зберігання запасів у своїх сховищах.
Українські сховища розташовані в західній частині країни, що межує з ЄС, і мають глибину залягання до 2 кілометрів під землею. Вони також підключені до мереж ЄС, оскільки країна протягом десятиліть відігравала роль транзитного маршруту для поставок російських енергоносіїв, додало видання.
Як ми повідомляли раніше, європейські трейдери заробили близько 320 млн дол. на використанні українських підземних сховищ.
За даними “Нафтогазу”, у 2023 році іноземні трейдери та енергетичні компанії зберігали в Україні 2,5 млрд кубометрів газу. “Нафтогаз” має намір збільшити цей показник до 4 млрд кубометрів у 2024 році.
“Нафтогаз” повідомив, що цього року Україна запропонувала іноземним клієнтам потужності для зберігання до 10 млрд кубометрів газу, що становить третину від загальної потужності українських підземних сховищ.
У січні-лютому 2024 року іноземні трейдери транспортували в Україну понад 60 млн кубометрів газу (див. один із наших наших попередніх дайджестів).
Також ми писали, що 2 квітня “Укртрансгаз” повідомив про завершення опалювального сезону 2023/2024 років та початок нового сезону закачування газу до підземних сховищ.
CARD
“Укрзалізниця” заробила 5 млрд грн чистого прибутку у 2023 році, повідомив 9 квітня 2024 року голова правління компанії Євген Лященко. [Лященко не уточнив, чи йдеться про аудійовані показники. На момент написання дайджесту фінансову звітність “Укрзалізниці” за 2023 рік ще не було оприлюднено. – SOE Weekly.]
“Укрзалізниця” сплатила 50% прибутку за 2023 рік у вигляді дивідендів державі. За словами Лященка, у першому кварталі 2024 року компанія залишилася прибутковою; він не уточнив суму прибутку.
Раніше ми повідомляли, що 30 грудня 2022 року Кабінет Міністрів затвердив консолідований фінансовий план “Укрзалізниці” на 2023 рік. Згідно з цим планом, “Укрзалізниця” очікувала збитки 20,2 млрд грн у 2023 році через велике соціальне навантаження та обмеження на вантажоперевезення.
Пізніше ми також повідомляли, що у 2022 році “Укрзалізниця” зазнала збитків у розмірі 10,8 млрд грн. Збиток від пасажирських перевезень сягнув 13,3 млрд грн, що свідчить про те, що інші сегменти компанії, такі як вантажні перевезення, отримали прибуток у розмірі 2,5 млрд грн.
Згодом ми писали, що коли віцепрем’єр-міністр Олександр Кубраков оголосив про призначення Лященка новим головою правління “Укрзалізниці” в березні 2023 року, він сказав, що перед Лященком стоять три ключові завдання: відокремити пасажирські перевезення, вантажні перевезення, виробництво та інфраструктуру в окремі бізнеси; реалізувати інвестиційну програму; і вийти на беззбитковість (з точки зору фінансових показників).
Як ми писали у вересні 2023 року, Лященко заявив, що “Укрзалізниця” виходить на беззбитковість і завершить перші дев’ять місяців 2023 року з прибутком. Докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
Також ми писали, що 5 лютого 2024 року Кабінет Міністрів встановив базовий норматив виплати дивідендів для більшості держпідприємств та держбанків на рівні 80% від прибутку. Для “Укрзалізниці” Кабмін встановив індивідуальний норматив: 50% за умови, що компанія використає 30% прибутку на фінансування капітальних інвестицій, затверджених у консолідованому фінансовому плані на 2024 рік, реконструкцію об’єктів критичної залізничної інфраструктури та оновлення рухомого складу.
На виконання розпорядження Кабміну “Укрзалізниця” повідомила, що переказала до державного бюджету 1,3 млрд грн авансового внеску з дивідендів.
Коефіцієнт дивідендних виплат “Укрзалізниці” на 2022 рік також становив 50%, а 30% прибутку планувалося спрямувати на відновлення пошкоджених активів та протидію російській агресії.
Експортно-імпортний банк США схвалив кредит на 156 млн дол. для “Укрзалізниці” на купівлю 40 локомотивів Wabtec. 10 квітня 2024 року “Укрзалізниця” повідомила, що Експортно-імпортний банк США (EXIM Bank) схвалив кредитну програму для оновлення парку тягового рухомого складу компанії 40 тепловозами виробництва Wabtec.
[Westinghouse Air Brake Technologies Corporation, загальновідома як Wabtec, – американська компанія, що входить до списку Fortune 500. Вона виробляє локомотиви та продукцію для локомотивів, вантажних вагонів і пасажирських транспортних засобів.
EXIM Bank є офіційним експортно-кредитним агентством США. – SOE Weekly.]
Загальний обсяг фінансування має скласти 156 млн дол. протягом 15 років. Це рішення дозволяє “Укрзалізниці” завершити переговори з Wabtec та розпочати закупівлю локомотивів.
За словами голови правління компанії Євгена Лященка, “Укрзалізниця” стане першою українською держкомпанією, яка отримає фінансування від EXIM Bank.
CARD
Державну частку 66,65% в Ocean Plaza виставлять на продаж за стартовою ціною в 1,65 млрд грн. 12 квітня 2024 року Фонд державного майна України (ФДМУ) повідомив, що відбулося перше засідання аукціонної комісії з продажу 66,65% державної частки в київському ТРЦ Ocean Plaza.
Стартову ціну була встановлено на рівні 1,65 млрд грн. Перш ніж буде призначено дату аукціону, цю ціну та умови продажу ще має затвердити Кабмін.
Кошти від продажу надійдуть до держбюджету та будуть спрямовані до фонду для ліквідації наслідків збройної агресії Росії.
Як ми писали раніше, ФДМУ хоче продати 66,65% акцій ТРЦ Ocean Plaza, які раніше належали російським олігархам Аркадію та Ігорю Ротенбергам, за стартовою ціною 1,3 млрд грн. Докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
У листопаді 2023 року тодішній в.о. голови ФДМУ Олександр Федоришин заявив, що відомство оскаржило статут ТОВ “Інвестиційний союз “Либідь”, яка володіє Ocean Plaza, і планує змінити керівництво після задоволення скарги. (Детальніше – в одному з наших попередніх дайджестів.)
Згодом ми писали, що ТОВ “Ланіта Інвест”, яке володіє 33,35% акцій ТРЦ Ocean Plaza і контролюється бізнесменом Андрієм Івановим, звинуватило уряд у обмеженні своїх прав і пригрозило судовим розглядом. Детальніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
About Author
Олесандр Величко відомий як опозиційний громадський діяч, зірка сучасної журналістики і борець за народні права. Він автор документальних фільмів про популярних діячів культури, спорту, політики та історичні події 20 століття. За самовіддану роботу в сфері телемовлення та журналістики Олесандр Величко у 2010 році отримав премію імені Влада Лістьєва, з яким у 90-х роках встиг попрацювати.