Топчиновники уникають покарання частіше, ніж клерки. Як судять корупціонерів
18 травня Вищий антикорупційний суд України (ВАСУ) відправив колишнього голову Верховного Суду Всеволода Князєва під варту на два місяці з можливістю внесення застави в розмірі 107 млн грн.
За три дні до цього стало відомо, що Князєва затримали за підозрою в отриманні хабара в розмірі 2,7 млн дол. Ці кошти суддя нібито отримав за ухвалення “потрібного” для олігарха Константина Жеваго рішення щодо спору за частку в Полтавському ГЗК.
Процес отримання хабара задокументували представники Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП). Директор НАБУ Семен Кривоніс назвав це найбільшим викриттям високопосадовця в судовій гілці влади за весь час їх роботи.
Князєв – не єдиний, хоча, безсумнівно, найважливіший звинувачений у корупції носій суддівської мантії. За останні чотири роки понад двом десяткам суддів були винесені вироки за корупційними статтями.
Багато це чи мало? Дивлячись з чим порівнювати. Щорічно в Україні виносяться 1-1,2 тис вироків щодо посадових злочинів, які підпадають під ознаки корупції.
Базуючись на відкритих даних реєстру судових рішень та описі 2,5 тис засуджених чиновників проєктом “Антикорупційний барометр”, ЕП склала портрет звичайного українського корупціонера.
Як виглядає “портрет корупціонера”
У цьому портреті судді становлять 1% від усіх, хто опинився на лаві підсудних. Основна кількість притягнутих до відповідальності корупціонерів – різні спеціалісти й клерки, тобто чиновники низького та середнього рангів.
[INFO_700435]
Проблема в іншому. Поверхневий аналіз показує, що клерки мають більше шансів бути визнаними винними в корупційних злочинах, ніж керівний склад (використовуйте кнопки під графікою, щоб подивитися).
Їх частка вища на 5% серед усіх визнаних винуватими, ніж серед усіх виправданих. Перевірити, чи це не випадковість, можна й іншим чином: поділивши всіх чиновників на дві групи.
Першу становлять службовці категорій А та Б – це найвищі посади в державних структурах. Крім суддів, до них належать прокурори, слідчі, народні депутати, начальники управлінь, міністри та їх заступники.
Усі вони становлять близько 10% від осіб, які щорічно сідають на лаву підсудних за звинуваченням у корупції.
До другої групи входять звичайні клерки, інспектори та спеціалісти.
Зібрані дані свідчать, що до різних груп чиновників Феміда ставиться по-різному.
Наприклад, за сттаттею 368 Кримінального кодексу (прийняття неправомірної вигоди або хабара) у половині випадків посадовці категорій А та Б уникають покарання.
Водночас для інших бюрократів цей показник не перевищує 20%. Приблизно той же розподіл залишається, якщо порівнювати інші статті.
[INFO_700436]
Точно визначити причину цієї диспропорції важко. Вона може бути пов’язана із ставленням до розгляду справ судів, слідчих та прокурорів.
Утім, ця диспропорція поступово скорочується. Частка виправдних вироків топчиновникам за останні два роки впала з 60% до менш ніж 50%.
Основна причина – створення антикорупційної вертикалі: НАБУ (слідчі), САП (прокурори) і Вищого антикорупційного суду. За чотири роки вони винесли понад 110 вироків за антикорупційними статтями, серед яких є і судді.
Один з останніх епізодів: у березні ВАСУ засудив до десяти років позбавлення волі колишню суддю з Дніпра, яка вимагала 30 тис дол. За інформацією джерел “Української правди”, ідеться про колишню суддю Кіровського суду Дніпра Наталію Овчаренко.
Такі вироки не рідкість: за чотири роки ВАСУ виправдав лише двох суддів, тоді як інші суди за весь час визнали винуватими лише двох колег.
За статтею 368 ККУ відсоток засуджених Вищим антикорупційним судом становить 100%. Схожа ситуація і з іншими чиновниками категорій А та Б: вони мають мало шансів вийти із зали суду без обвинувачувального вироку.
[INFO_700437]
Дані і методологія. Джерело даних: проєкт “Антикорупційний барометр” (мікродані, які аналізували при підготовці публікації, доступні за посиланням). Інформація щодо посад: Реєстр судових рішень.
Проаналізовано 2 612 описів посад за антикорупційними статтями, які фігурують у резолютивній частині вироку. Мова про 17 розділ ККУ (злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг).
З аналізу виключені всі види злочинних діянь за статтею 369 (пропозиція неправомірної вигоди або хабара), оскільки зазвичай вона не стосується посадових осіб.
Врахована статистика лише щодо судів першої інстанції, до якої належить і ВАСУ.
До категорій А та Б відносилися особи, якщо в матеріалах судової справи чітко зазначено, що така особа займала або займає відповідальне чи особливо відповідальне становище.
About Author
Олесандр Величко відомий як опозиційний громадський діяч, зірка сучасної журналістики і борець за народні права. Він автор документальних фільмів про популярних діячів культури, спорту, політики та історичні події 20 століття. За самовіддану роботу в сфері телемовлення та журналістики Олесандр Величко у 2010 році отримав премію імені Влада Лістьєва, з яким у 90-х роках встиг попрацювати.