Для одних – скорочення, для інших – підвищення. Як реформа держслужби змінила зарплати чиновників?
З 1 січня 2024 року чиновники зажили по-новому. В Україні стартувала реформа системи оплати праці державних службовців, яка шокувала багатьох з них. Працівники міністерств, центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ) та особливо місцевих органів влади говорять про зменшення зарплат та погрожують глобальним відтоком кадрів.
Державний корпус “трясе” вже не вперше. Рік тому ЕП вже писала про урізання зарплат чиновникам та відтік кадрів із служби. Цього разу ситуація може виявитися ще більш загрозливою. Вже з 1 квітня уряд запланував скоротити близько 20 тисяч робочих місць держслужбовців.
Мета реформи – навести лад на державній службі, стандартизувати типові посади та визначити прозорі умови оплати праці. Для цих цілей Міністерство фінансів не пожалкувало коштів, збільшивши фінансування зарплат у бюджеті на 2024 рік. Проте таке зростання торкнеться далеко не всіх.
Що відбувається із зарплатами чиновників і чи залишиться хтось працювати на державу до кінця цього року?
Проблема
Хоча державні службовці завчасно знали про проведення реформи оплати праці, проте від початку 2024 року багато з них почали бити на сполох. Особливо представники обласних та районних адміністрацій, по яких реформа вдарила чи не найбільше.
В середині січня начальник Львівської обласної державної адміністрації Максим Козицький написав колонку для ЕП, у якій розкритикував реформу, за підсумками якої зарплати у його підлеглих мають впасти на 36-50%.
“До 2024 року “на руки” керівник апарату отримував 55 тисяч гривень, начальник управління – 35 тисяч гривень, начальник відділу – 23 тисячі гривень, головний спеціаліст – 17 тисяч гривень.
З 2024 року керівник апарату отримуватиме 27 тисяч гривень, начальник управління – 18 тисяч гривень, начальник відділу – 12 тисяч гривень, головний спеціаліст – 11 тисяч гривень”, – скаржився він.
Держслужбовців скоротять, зарплати переглянуть. Мінфін приготував “сюрприз” чиновникам у 2024-му
Невдоволення реформою є і на центральному рівні. Співрозмовник ЕП в одному з міністерств розповідає, що від початку цього року у них забрали більшу частину премій та надбавки за інтенсивність праці, завдяки яким зарплата на держслужбі хоч якось конкурувала з приватним сектором. “До нового року багато хто йшов з роботи, а зараз тим паче будуть йти”, – констатував він.
За цими словами стоїть реальна статистика: кількість держслужбовців в Україні скорочується з року в рік. Якщо у 2022 році вакантними були близько 18% посад, то станом на 1 січня 2024-ого не зайнятим є кожне четверте робоче місце.
За останні 2 роки фактична чисельність держслужбовців зменшилася на 16,4 тисячі осіб.
Чому вирішили провести реформу
Скарги багатьох держслужбовців на зміну підходів до оплати праці з 2024 року – це лише одна сторона медалі. Зрештою, зарплати зменшаться далеко не у всіх, а у багатьох з них вони навіть дещо виростуть.
Реформу зарплат чиновників готували давно. Національне агентство з питань державної служби (НАДС) тривалий час розробляло законопроєкт з відповідними змінами, ухвалення якого встигло стати частиною зобов’язань України перед ЄС та іншими партнерами. Щоправда, сам документ ухвалити так і не встигли, а усі зміни для держслужбовців прописали у законі “Про держбюджет на 2024 рік”, який готував Мінфін.
Автори реформи пояснюють, що зміна підходів до оплати праці назрівала давно. До 2024 року більшу частину доходів чиновників становили різноманітні надбавки та премії. Їхня частка у зарплаті, яку чиновник отримував на руки, в середньому становила 60-70%. В окремих випадках вона була іще вищою. Натомість оклад, який, за логікою, і мав би бути найбільшою складовою зарплати, становив лише 30-40%.
Але премії та надбавки, які становлять основу зарплати чиновника, не були гарантованими. Наприклад, наймаючи людину на роботу до якого-небудь держоргану, їй могли гарантувати лише мізерні оклади, розмір яких міг бути навіть нижчим за мінімальну зарплату: початкова ставка на держслужбі стартувала від двох прожиткових мінімумів (у 2024 році це близько 6 тис грн, а мінімальна зарплата – 7100 грн).
Визначає, чи виплачувати премії та надбавки працівникам на держслужбі їхній безпосередній керівник. Така ситуація породжує ціле поле для спекуляцій.
Грошей на всіх не вистачає, держслужбовці масово звільняються. Що відбувається?
“Жахіття тієї системи, яка була раніше, полягало у наступному: якщо ти не догодив керівнику, то тобі платять твій посадовий оклад – два прожиткових мінімуми, вислуга років (якщо вона є) і ранг”, – пояснює голова НАДС Наталія Алюшина.
Завдяки такому важелю впливу керівники окремих державних органів могли формувати навколо себе коло лояльних співробітників. А інколи виплати високих премій та надбавок здійснювалися за відкати керівнику.
Ще один недолік минулої системи – зарплати держслужбовців, які виконують подібну роботу та мають однаковий рівень відповідальності, але працюють у різних міністерствах, могли відрізнятися у рази.
“У головних спеціалістів, наприклад, Міністерства освіти, середня зарплата становить до 15 тисяч гривень, а у сусідньому міністерстві, яке розташоване через дорогу (ймовірно, мається на увазі Міністерство інфраструктури – ЕП), – 50 тисяч гривень. Хоча рівень і функції у них були однакові“, – зазначив заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев.
Така ж ситуація була і на місцях. Інколи розмір премій та надбавок за інтенсивність праці, які виплачувалися працівникам обласних та районних адміністрацій, міг перевищувати 600% від їхніх окладів.
“Приклад по одній області: оклад у начальника відділу по роботі з персоналом становить 6700 гривень, а нарахована зарплата – 45 тисяч гривень, з яких на руки він отримував близько 35 тисяч. Чому в іншій адміністрації такий самий працівник не мав таких надбавок, а ти маєш? Вибачте, але це несправедливо і цю систему потрібно було змінювати“, – пояснює логіку Єрмоличев.
Що саме вирішили змінити в системі оплати праці? Детально про суть реформи ЕП писала ще минулого року. Якщо коротко, то з 2024 року структура зарплати держслужбовця перевернулася: частка основного окладу тепер має становити 70%, а додаткових (необов’язкових) премій – 30%.
Усі посади на держслужбі класифіковано та кодифіковано. Іншими словами, спеціалісти однакового профілю, які обіймають однакові посади з однаковим рівнем відповідальності матимуть однакові зарплати.
Код кожної посади включатиме рівень посади (спеціаліст, керівник тощо), рід занять (наприклад, спеціаліст, що розробляє законодавство, бухгалтер, HR тощо – загалом 27 сімей посад) та рівень відповідальності (від районного до загальнодержавного).
У такій системі працівники районних та обласних адміністрацій отримуватимуть найменші зарплати. А оскільки розмір премій в межах реформи також обмежили, то стає зрозуміло, чому працівники ОВА та РВА чи не найбільше незадоволені змінами.
Особливо реформою невдоволені ті працівники, які раніше отримували надбавки та премії, розмір яких перевищував 100%. Як правило, це стосується спеціалістів, які перебувають на керівних посадах. Водночас працівники не керівної ланки від реформи загалом виграли. Принаймні, про це говорять у Міністерстві фінансів, демонструючи як змінилися середні зарплати працівників обласних та районних адміністрацій.
Щодо тих спеціалістів ОДА та РДА, які внаслідок реформи втратили найбільше (зокрема через обмеження розміру премій 30%), то їм уряд також вирішив піти на зустріч. Напередодні Кабмін ухвалив постанову, якою дозволив обласним та районним адміністраціям збільшувати оклад своїх працівників вдвічі за рахунок коштів місцевих бюджетів.
Велике скорочення
Джерелом для виплати високих премій на держслужбі, які іноді сягали сотень відсотків від окладу, були фонди оплати праці. Їх розраховував Мінфін під час підготовки бюджету, виходячи зі штатної чисельності працівників. Однак фактично на службі працювало набагато менше людей. Наприклад, станом на початок 2024 року було укомплектовано лише 75% від граничної чисельності держслужбовців.
Відтак, “зайві” гроші державні органи розподіляли між оформленими працівниками, від чого в останніх з’являлися високі премії та надбавки за інтенсивність праці.
Від початку цього року держава обмежила максимальний розмір премій. Однак це ще не всі сюрпризи для чиновників. На 1 квітня уряд запланував провести “велику чистку”, скоротивши загалом близько 20 тис вакантних посад. Мовляв, якщо державний орган справляється зі своєю роботою навіть без 100-відсоткової заповненості вакансій, то, можливо, ці вакансії є зайвими.
Під скорочення не повинні будуть потрапити зайняті посади, тобто жодного держслужбовця звільняти не повинні. Однак, потенційно, це рішення може спровокувати нову хвилю звільнень.
Міністерства та інші ЦОВВ складаються з департаментів, які, у свою чергу, складаються з управлінь та відділів. При цьому працівник департаменту має вищий рівень відповідальності та, відповідно, заробітної плати.
Для того, щоб департамент став департаментом, у ньому повинна працювати певна кількість людей, яка визначається внутрішніми документами ЦОВВ. Це означає, що після скорочення вакантних посад багато структурних одиниць органів влади може спіткати зниження їхнього статусу, а відтак – їхні працівники понизяться на своїх посадах та отримуватимуть менші зарплати.
Вищі податки для ФОПів та перетворення митників на слідчих. Як держава планує зібрати більше доходів у наступні шість років?
“Зараз воно все схлопнеться. Департаменти стануть на рівень управління. Це означає, що заробітні плати у їхніх працівників теж зменшаться. Відповідно до закону, при звільненні через істотну зміну умов праці такий працівник має отримати дві середньомісячні зарплати та компенсацію за невикористані відпустки”, – наголошує Алюшина, додаючи, що за розрахунками НАДС у 2023 році у держслужбовців накопичилося невикористаних відпусток на понад 6 млрд грн.
У Міністерстві фінансів знайомі з цією ситуацією, проте катастрофічного відтоку кадрів там не прогнозують. “Дійсно, такі випадки можливі. Однак цю систему необхідно було ламати. Якщо є департамент, у якому, по структурі, повинно бути 30 працівників, але фактично там працює 5 осіб… Вибачте, але це не департамент, а маніпуляції”, – вважає Єрмоличев.
На його думку, масового звільнення через скорочення вакантних місць на держслужбі не буде. Водночас Мінфін передбачив окрему бюджетну програму для виплати компенсацій держслужбовцям у зв’язку зі звільненнями, загальний обсяг якої становить близько 2,3 млрд грн.
Що далі
Реформа оплати праці торкнулася держслужбовців по різному: хтось почне отримувати дещо більші зарплати, а хтось – втратить суттєву частину доходу. Кого саме за підсумками змін виявиться більше – поки що відкрите питання, відповідь на яке стане відомою вже у лютому. Саме тоді чиновники отримають свої зарплати за новими правилами.
І поки більшість держслужбовців все ще гадають, як зміняться їхні доходи, є декілька відомств, які змогли гарантувати для себе підвищені зарплати.
У прикінцевих положеннях до закону про держбюджет Мінфін записав себе, а також Міністерство економіки, Мінцифри та Мін’юст, до вищого типу, аніж решта міністерств, оскільки саме вони аналізують та погоджують усі рішення уряду. Ціна питання – “плюс” 30% до зарплати.
У НАДС зазначають, що у реформі оплати праці на держслужбі, яку розробляли вони, такого пункту не було. Він з’явився у версії, яку Міністерство фінансів записало до держбюджету.
Бюджет на третину порожній. Де уряд братиме кошти, якщо США та ЄС не допоможуть?
У Мінфіні відповідають, що норма про підвищені зарплати у чотирьох регламентних міністерствах існувала і раніше, ще до реформи. Наявність таких надбавок там пояснюють тим, що ці міністерства дійсно мають справу з більшим обсягом роботи, а їхні працівники повинні фахово розбиратися з надзвичайно широким колом питань: від медичної реформи до особливостей фінансування кіновиробництва.
Щоправда, як пояснили у НАДС, отримувати такі підвищені оклади раніше могла лише частина працівників цих міністерств і лише на розсуд їхнього керівництва. З нового року додаткові 30% до зарплати отримуватимуть усі.
Зрештою, реформа системи оплати праці ще не завершена. Поточні зміни діятимуть лише до кінця 2024 року, допоки чинним буде закон про бюджет на цей рік. Для остаточного завершення реформи необхідно ухвалити профільний закон, який досі очікує на друге читання у парламенті.
До того часу залишається сподіватися, що на державній службі ще залишаться ті, заради кого і проводять цю реформу.
About Author
Олесандр Величко відомий як опозиційний громадський діяч, зірка сучасної журналістики і борець за народні права. Він автор документальних фільмів про популярних діячів культури, спорту, політики та історичні події 20 століття. За самовіддану роботу в сфері телемовлення та журналістики Олесандр Величко у 2010 році отримав премію імені Влада Лістьєва, з яким у 90-х роках встиг попрацювати.